Думи — народні ліро-епічні пісні переважно героїчного характеру про важливі події історії України (починаючи з XV ст.), виконувані народними співцями - кобзарями, бандуристами, лірниками - речитативом (співом-декламацією) під акомпанемент кобзи чи ліри.

Думи поділяються на дві основні групи:

історичні й побутові.

 Історичні думи відтворюють зміст героїчної боротьби українського народу проти поневолювачів (турків, татар). До них належать такі, як «Козак Голота», «Самійло Кішка», «Невільницький плач».

 У побутових думах знайшли відображення питання моралі, родинних стосунків, соціальної несправедливості («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» та ін.).

Тематика українських народних дум:

— страждання ув’язнених у турецькій неволі («Невільницький плач», «Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»);

— оспівування боротьби українського народу за визволення з-під гніту експлуататорів у XVII ст. («Іван Богун» та ін.);

— відображення класових суперечностей між козацькою старшиною та простим рядовим козацтвом, виступи проти «своїх» панів («Дума про козака Ганжу Андибера»);

— розповідь про діяльність історичних героїв, що стали на чолі визвольної боротьби — Богдана Хмельницького і його сподвижників — Максима Кривоноса, Івана Богуна, Івана Нечая, Станіслава Морозенка;

— показ проблем моралі, людських взаємин («Бідна вдова і три сини», «Сестра і брат» тощо).

Композиція думи:

1. зачин
2. основна частина
3. кінцівка, славословіє.