1. Розподіліть подані словосполучення на три групи, до складу кожної з яких належать, відповідно, якісні, відносні або присвійні прикметники. Ведмежа послуга, ведмежий барліг; дитячий будинок, дитяча цікавість; дерев'яний голос, дерев'яний стіл; золоте серце, золотий перстень; скляний посуд, скляні очі; кам'яна стіна, кам'яна душа; залізна воля, залізний дах; лисяча нора, лисяча вдача, лисяча шуба; каштанове дерево, каштанове волосся; вишневий цвіт, вишневий колір; петрів батіг, Петрів зошит; лебединий пух, лебедина вірність; вовчий апетит, вовчий хвіст; баранячий ріг, баранячий розум, баранячий кожух.

2. Випишіть спочатку прикметники м'якої групи, а потім — твердої.

Безробітний, верхній, весняний, модний, новий, дружній, телячий, Сергіїв, зелен, майбутній, присутній, ладен, глухий, житній, освітній, вчорашній, справжній, ранній, повен, домашній, доччин, обідній, Маріїн, сизий, сьогоднішній, тутешній, дідів, зовнішній, рідний, останній, завтрашній, західний.

3. Провідміняйте прикметники веселий, дружній, висока, сині.

4. Складіть словосполучення з поданими нижче іменниками, добираючи до них прикметники твердої і м'якої груп.

Весна, дитина, вечір, небо, кошеня, село, море.

5. Утворіть від поданих прикметників усі можливі форми ступенів порівняння. З'ясуйте, які фонетичні зміни відбуваються при утворенні вищого ступеня порівняння.

Свіжий, сизий, гладкий, тихий, рідний, солодкий, глибокий, гарний, малий, старий, гіркий, довгий, далекий, дужий, швидкий, близький, тяжкий, товстий, здоровий, великий, високий, красивий.

6. Спишіть словосполучення, вставляючи пропущені літери и чи і.

Джерельн...й воді, тих... ночі, струнк...х юнаків, Степанов... зошити, чітк...мирозпорядженнями, глух...й кут, сторони...м людям, тьмян...ми очима, скрипуч...м голосом, тягуч...й думці, широк...х степів, рівненьк... стежки, природи...ми ресурсами, свіж...ми слідами, спостережлив...м оком, якнайширш... зв'язки, братов...м дітям, дрімуч... ліси, найкращ...ми побажаннями, цілющ...м зіллям, найкращ... люди, найнижч... береги.

7. Перепишіть, уставляючи в закінченнях прикметників пропущені літери и чи і.

1. Кожен буває велик... м бодай раз за життя (Леся Українка). 2. Я на вбог...м сумн...м перелозі буду сіять барвист... квітки, буду сіять квітки на морозі, буду лить на них сльози гірк... (Леся Українка). 3. Чим довше десь я мандрував країнами далек... ми, — частіше в пам'яті зринав вишнев...й сад і тих...й став, покрівлі хат з лелеками (І. Негода). 4.1 вставала тоді в дитяч...й уяві слава бойов...х козацьк...х походів, оживали грізн... січі, що колись точились на цій землі (І. Цюпа). 5. Зорі стояли тих... та прозор..., як перш... маки молод... (А. Малишко). 6. Свіж...й, вогк...й вітерець потяг з річки (М. Коцюбинський). 7. Червон..., жовтогаряч... й жовт... веселчин... смуги були так... ясн..., наче горіли тих...м полум'ям (І. Нечуй-Левицький). 8. В широк...м просторі губилось око (Леся Українка). 9. Невже я тільки порошина темна у вихорі скороминущ...х літ? (Л. Первомайський)

8. Перепишіть, уставляючи пропущені літери в закінченнях прикметників та іменників.

1. Як не любити утоми цілющ...ї після гаряч...ї гри, поклику птаха над темн... ю пущ... ю, рідних пісень з-за гори? (М. Рильський) 2. Чисте повітря було напоєне терпкою вранішн...ю свіжістю (О. Гончар). 3. Гаряч...ю земною барвою горить на сонці ячмінь (М. Коцюбинський). 4. Споко...м, мирною жнив'яною тиш...ю повівало з навколишніх ланів (В. Козаченко). 5. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давн...ого козач…го роду (Панас Мирний). 6. Хоча лежач...го не б' ють, та і полежать не дадуть ледач... му (Т. Шевченко). 7. Курна дорога біжить з-під Маланч...них ніг у поле (М. Коцюбинський).

9. Перепишіть, перетворюючи іменники, що в дужках, на присвійні прикметники в потрібній формі.

1. Хто знає, чи не (дідусь) легенди, спогади та перекази про давнину заронили в (Тані) душу першу любов до рідного краю (О. Гончар). 2. (Галя) переляк минув, та серденько билось (Марко Вовчок). 3. А в (Чіпка) серці вже ворушилось бажання верховодити (Панас Мирний). 4. Повз (Матуха) двір як проходив, — глянув з цікавістю (А. Головко). 5. У (тітка) яблуневому садочку голосно шурхотіло під ногами багряне листя (Є. Гуцало). 6. (Черниш) сім'я в часи лихоліття була далеко від України і горя окупації не зазнала (О. Гончар). 7. Бачу (Сергій) замислений профіль (О. Гончар). 8. У (Сергій) настрої з'явилась великодушність (О. Гончар). 9. (Андрій) думки пливли далі (М. Коцюбинський). 10. На зоряному тлі побачив Давид її, (Зінька) змучене й зраділе обличчя (А Головко).

10. Випишіть прикметники з іменниками. Визначте розряд прикметників, поясніть свою думку.

Колискова пісня. Скільки їх створив народний геній! Цей особливий фольклорний жанр, позначений високим поетичним світосприйняттям, глибиною мелодійного звучання, багатством образів. Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов'ю до людей, до природи, до усього живого. Під спів неньчиної пісні виростали Поети й композитори, хлібороби й захисники рідної землі, філософи та мудреці, просто люди. Якби не мамина пісня, сказав якось один древній історик, яким убогим було б наше життя. Спить натруджене село, тільки у нашій хаті допізна поблимкує вогник. Неньчина пам'ять дбайливо розсновує золоті ниті народної поезії, і дзвенять вони, немов струни бандури, живою мовою поколінь (В. Скуратпівський).

11. Запишіть складні прикметники, згрупувавши їх відповідно до правил написання.

Науково / технічний, військово / зобов'язаний, культурно / освітній, українсько / російський, індо / європейський, світло / зелений, червоно / гарячий, темно / шоколадний, вельми / шановний, високо / авторитетний, три / кутний, договірно / правовий, екс / чемпіонський, суспільно / політичний, масово / політичний, професійно / кваліфікаційний, судово / експертний, сніжно / білий, північно / західний, вогне / небезпечний, вантажно / розвантажувальний, напів / шкіряний, довідково / інформаційний.

12. Від поданих слів утворіть складні прикметники, поясніть їхній правопис.

Вагон, ремонтний; суспільний, корисний; виробничий, споживчий; сто, ват; низький, рентабельний; машини, будувати; бюджет, фінанси; лікувальний, профілактичний; відомий на весь світ; зовнішня, політика; віце, адміральський; продуктовий, промисловий; багато, раз; синій, блакитний; кислуватий, солоний; мало, знайомий; східні, слов'яни; шість, поверх; вісімнадцять, градусний; суспільний, шкідливий; загальний, демократичний; народна, поезія.

13. Перепишіть, розкриваючи дужки і де треба вставляючи дефіс.

І. 1. Мій синочок (синьо) окий у колисці усміхається мені (В. Сосюра). 2. Страшно (безсило) малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти! (Б. Олійник) 3. Не знав, не знав звіздар (гостро) бородий, що в антисвіті є антизірки, що у народах є антинароди, що у століттях є антивіки (Л. Костенко). 4. Заходило сонце, мінилося барвами небо — то (жовто) гарячими, то (густо) червоними, то просинюватими (Гр. Тютюнник). 5. (Червоно) боким яблуком округлим скотився день, доспілий і тяжкий (М. Рильський). 6. Над водою пропливало легеньке (біло) сніжне павутиння (Ю. Збанацький). 7. В'яже осінь ліси перевеслами (бурштиново) (коралово) жовтими (Н. Забіла). 8. Чудовий килим опалого листя осики то спалахує (криваво) червоним і малиновим кольором, то вилискує (ніжно) рожевим, (світло) жовтим, оранжевим (Ю. Збанацький). 9. Скелі над берегом здавались ще більш нерухомими проти (вічно) живого, (вічно) рухомого моря (Леся Українка).

II. 1. Я тебе стрічаю ранком, слово котиться в розмову, дорога моя слов'янко, (чорно) брова, (каро) ока (В. Крищенко). 2. Вона заспівала (сумну) сумну пісню на прощання (І. Нечуй-Левицький). 3. Величезні шалені хвилі, часто завбільшки з (три), (чотири) поверховий будинок, носяться морськими просторами (В. Мезенцев). 4. І тече твій погляд (темно) синій, як вітер в затінку небес (М. Вінграновський). 5. Підходили до Ми-колчиної (напів) згорілої хати (М. Вінграновський). 6. (Фольклорно) (літо) писна традиція Русі відзначається настороженим ставленням до Олега (М. Слабошпицький). 7. Скляні стінки акваріума здатні пропускати (ультра) фіолетове світло для фотографування (В. Мезенцев). 8. Софіївських озер перлисті роси й домів (три) поверхові хмарочоси (І. Драч). 9. Планувалось (широко) масштабне будівництво земських шкіл, лікарень, доріг, (кінно) поштових станцій, дільниць (поштово) (теле) графного зв'язку (І. Захаров).

14. Від поданих іменників утворіть прикметники, поясніть їхній правопис.

Привіт, глибина, правда, розмова, буряк, голова, книжка, стіна, сонце, зірка, слово, корова, ведмідь, зло, голос, старанність, нога, велич, хвіст, гілля, хата, ледар, земля.

15. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Поясніть правопис прикметників.

1. Старий січовик натхнув свою душу в молод. ..н...ку душу онука. 2. Та на них (дошках) не лежало нічого — пустіс...н...кі, голіс...н...кі, як та гола та дебела жердка. 3. Грицько скинув із спини торбину з сухарями, лихен...ку свитину та не кращ... чоботи. 4. Подмухав вітерець леген...кий, за слівцем шептав слівце; з рідних яблунь цвіт білен...кий обсипав мені лице. 5. Темна ніч, вітрець тих...с...н...кий зашумів у моїм вікні; дощик капає дрібн...с…н...кий, у серце падає мені (Панас Мирний).

16. Уставляючи, де потрібно, пропущені літери (н або нн), запишіть літера у дві колонки: а) ті, у яких подвоюється літера н; б) ті, у яких пишеться одна літера н. Поясніть правопис прикметників. Зверше...ий, безви...ий, качи...ий, мерзе...ий, глибоче...ий, змете...ний, кі...ий, нежда...ий, притама...ий, неподола...ий, неподола...ий, не оказаний, несказа...ий, єди...ий, проведе...ий, благое лове... ий, чаву...ий, мураши...ий, ра...ій.

17. Подані словосполучення замініть словосполученнями іменників з прикметниками, якщо така заміна можлива.

Зразок: олівець батька — батьків олівець, вітер з півночі — північний вітер.

Хвилі Дніпра, робота студента, командир дивізії, заповіт батька, твори Тичини, робота на заводі, клуб металістів, шабля зі сталі, стовп із дерева, загін із фронту, хвороба шлунку, завдання на рік, дні весни, листя берези, порядки школи, вулиці села, протест народу, привіт товариша, артист із Києва.

18. Виконайте морфологічний розбір прикметників у поданих реченнях.

1. Плаче тепер білим снігом мамина вишня в саду (Д. Луценко). 2. У ті вранішні години море було особливо ласкавим і ніжним (Ю. Збанацький). 3. Легкі тепловії лоскочуть покрите бронзовою смагою лице, і фіалкові васильки кивають тобі з узбіччя шляху як давньому знайомому, і перепели в нескошених житах ніби запрошують до степових криниць (І. Цюпа). 4. Добре, що маємо силу рідного отчого краю (А. Малишко).