Тема:  Бойове  товариство,  побут і  звичаї  запорожців  у повісті « Тарас Бульба» М. В. Гоголя
Мета: на основі тексту повісті «Тарас Бульба» ознайомити учнів із побутом та звичаями запорожців, показати художнє відображення козацької доби; висвітлити майстерність письменника у зображенні Січі, розкрити авторське ставлення до української вольниці, порівняти художній матеріал з історичними фактами; розвивати навички переказу художнього твору, аналітичні здібності учнів, навички порівняння творів різних видів мистецтва; виховувати патріотичні почуття, викликати повагу до героїчного минулого українського народу, бажання шанувати і гордитись його звитягою. 
Обладнання:  тексти повісті « Тарас Бульба»; репродукції картин на козацьку тематику, роздатковий матеріал, уривки з фільму «Тарас Бульба»
Тип уроку :   засвоєння  нових  знань і розвиток на  їхній  основі  умінь  та навичок
Хід  уроку
Так ось вона Січ! 
Ось те гніздо, звідки вилітають
 усі ті горді й дужі, як леви!
 Ось звідки розливається
 воля й козацтво на всю Україну!
М. В. Гоголь «Тарас Бульба»
І Організаційний момент. З’ясування емоційної готовності до уроку (звучить козацький марш).
       Під звуки бадьорого козацького маршу, розглядаючи репродукції картин, згадаймо ті далекі, але славні та водночас трагічні для України часи, коли козацька звитяга гриміла, а лицарські чесноти та оборона народу були обов’язком кожного.
ІІ Актуалізація  опорних  знань
       З давніх-давен людям відомо, що «дерево життя» - це гілочка з трьома листочками. Перший листочок – минуле, другий – сучасне, третій – майбутнє. Справді, щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію.
- З яким періодом історії пов'язана повість М. В. Гоголя «Тарас Бульба»? 
- Що ви знаєте про цей період із уроків історії України?
     - Які джерела написання повісті «Тарас Бульба» вам відомі? 
ІІІ Мотивація навчальної діяльності
  Учитель. На сьогоднішньому уроці ми заглибимось у культуру Запорозької Січі (увага на епіграф), адже Запорозька Січ – це колиска гордого козацького духу, цілий світ, що має свою культуру, побут, звичаї. Якою побачив її Микола Гоголь? Якою побачите її ви? Ми порівняємо, як зобра¬жають козаків письменник і художники, режисери, дослідимо картину козацького життя. Наприкінці уроку ми створимо нашу спільну розповідь про козацтво як явище української історії та культури і також спробуємо відобразити це за допомогою власного авторського відеоролика. Протягом уроку продумуйте, що ви занотуєте в кадри плівки 
IV.  Робота над новим матеріалом
1.    Слово  вчителя.
Слід  зазначити, розповідь   Гоголя  про Січ  починається  уже з перших  сторінок повісті. Увесь  І розділ пройнятий  згадками про Запорожжя. Поступово розповіді  про  запорозьку республіку  змінюються, стають більш  повними, детальнішими, іноді навіяними  романтикою. Тож перенесемося у світлицю Тараса Бульби і подивимося, що там відбувається.

                                                 
2. Робота з текстом  повісті. Бесіда за змістом І, II, ІІІ розділів.
- Зачитайте опис світлиці Тараса Бульби. Чому автор так докладно зображає побут Тараса Бульби? Про що «розповідає» обстановка в будинку старого полковника?
- Коли вперше в повісті згадується Січ? 
- Що про Січ говорять гості Бульби?
- Чому Тарас Бульба поспішає відправити синів на Січ? Що кортить перевірити Тарасові?
3. Повідомлення учня про історію Запорозької Січі (можливо із презентацією).
4. Перегляд уривка фільму Володимира Бортка «Тарас Бульба» (2009р.)
- Якою ж побачили Січ наші герої?  
- Розкажіть про життя козаків на Січі. Доведіть, що Запорозька Січ жила за законами рівноправності й братерства.
•    Серед козаків існував дуже гарний звичай – побратимство.
•    Ніхто не міг порушувати клятви у вірності один одному. Це був союз не тільки воїнів, а й людей однієї думки, вдачі і долі. Побратими жертвували навіть життям у бою, коли це треба було для визволення з біди, неволі. Це найвищий моральний закон людської дружби. 
•    Були вони прекрасними конярами. Їх коні славились по всій Європі. Царі, королі, вельможі, коли отримували запорізького коня, вважали його найдорожчим подарунком.
•    Для козаків характерними були лицарські чесноти: мужність, доброта, сердечність, безкорисливість, щедрість, совість, повага, чуйність. Дуже цінували вони літніх людей, славились гостинністю.
•    Важливою умовою фізичного і морального здоров’я козаків була їх кухня. Проста, різноманітна, смачна. Збереглися описи найхарактерніших страв, що їх полюбляли козаки. У походах курінні кухарі готували на сніданок, саламаху, на обід – тетерю, увечері були гречані галушки з часником або щерба (рибна юшка). 
•    Взимку, коли поверталися до сімей, то жінки пригощали їх судаком з печерицями, індиком з начинкою, галушками в маслі, пампушками, варениками та іншими страва.
     - Які закони діяли на Січі? Чи вважаєте ви їх жор¬стокими?
•    Усю старшину обирали на військовій козацькій раді, причому у виборах мало право брати участь усе козацтво.
•    Найвищим органом влади на Січі була військова козацька рада, у якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. (Звернути увагу на репродукцію картини О.Ківшенка «Вибори нового отамана»).
•    На Запорозькій Січі діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки у побратимів. Каралися також приведення у Січ жінок, пияцтво під час походів, кривда жінки, зухвалість до начальства тощо. 
•    На Запоріжжі при церквах діяли школи, де діти козаків навчалися письма, церковного читання, співу та музики.
•    «Якщо козак прокрався, украв яку-небудь дрібницю, це вважалося вже ганьбою всьому козацтву: його, як безчесного, прив'язували до ганебного стовпа й клали біля нього дрюк, яким всякий перехожий зобов'язаний був нанести йому удар, поки в такий спосіб не забивали його на смерть. 
•    Боржника, що не платив, приковували ланцюгом до гармати...
•    Однак найстрашніше покарання покладалося за «смертовбивство»: «Але всього більше зробила враження на Андрія страшна страта, певна за смертовбивство. Відразу, при ньому, вирили яму, опустили туди живого вбивцю й поверх нього поставили труну, що містила тіло їм убитого, і потім обох засипали землею. Довго потім усе чудився йому страшний обряд страти й усе представлялася ця заживо засипана людина разом з жахливою труною».
•    Жорстокої страти піддавався порушивший «перший предківський закон» - закон вірності «вітчизні й вірі». За зраду й злочинний зв'язок з ворогом вітчизни зрадника-сина стратить батько, при цьому тіло віддавалося розтерзанню. 

V. Закріплення вивченого матеріалу
      1. Робота у творчих групах. У кожній групі є так звані кадри плівки, олівці, фломастери, деякі малюнки (для колажів). Дітям пропонується створити попередню розкадровку власного відеоролика про Січ.
2.Презентація роботи груп. Творчі групи представляють свої проекти, розказуючи, в якому порядку вони побудують свою розповідь про Січ, її закони, козаків, козацьку культуру.
VI. Рефлексія «Мікрофон». Які риси запорожців притягують, а які відштовхують?
Заключне слово вчителя. Запорізька Січ розмістилася на кількох невеличких островах Дніпра, а знали її по всій Європі. Запорожці не тільки відстояли незалежність України, а й захищали Європу від східних ворогів. Європейські та східні правителі мали за честь дружбу й співпрацю з козацтвом. Козаки захищали рідну землю та православну віру. І ми маємо пишатися таким історичним минулим.
VІІ. Домашнє завдання: намалювати один із кадрів на аркуші формату А4; прочитати повість, знайти цитатний матеріал для характеристики Остапа і Андрія.