План аналізу поетичного твору
- Автор, назва, рік написання.
- Тема, ідея твору.
- Жанр (елегія, сонет, ода, ідилія, медитація, верлібр, балада, романс, байка, поема, роман у віршах, пісня, дума, билина, псалми, білий вірш, гумореска тощо)
- Жанр лірики : громадянська, патріотична, пейзажна, інтимна, філософська, релігійна, гумористична, сатирична, ліро-епічна
- Будова поезії :
- Строфа: двовірш, тривірш, чотиривірш (катрен), п’ятивірш, шестивірш, восьмивірш.
2) Віршований розмір (стопа):
- двоскладова: хорей (—´ U), ямб (U—´) ;
- трискладова: дактиль (—UU), амфібрахій (U—´U), анапест (UU—´)
3) Пиріхій – стопа з двох ненаголошених складів (UU)
Не Райн, не Волга, не Дніпро, не Висла, U—´ / U—´ / UU / U—´ /
Його сховає вічності ріка... U—´ / U—´ / U—´ / UU / U—´ /
4) Спондей – стопа з обома наголошеними складами (—´ —´ )
5) Цезура – пауза в середині рядка ( // )
6) Рима:
- чоловіча – наголос на останньому складі (панотця´) ;
- жіноча – наголос на передостанньому складі (нехи´трі) ;
- дактилічна – наголос на третьому від кінця складі (біле´нькому) ;
- гіпердактилічна – наголос на четвертому від кінця складі
(над віко´нницею)
6) Рима:
- бідна – повторення 1 звука: виграє,
спокій є ;
- достатня – повторення 2 звуків: грає,
шукає ;
- багата – повторення 3 звуків: лазурі,
бурі .
- рима – асонанс (співзвучність звуків): сутінь,
сита
7) Римування:
а) паралельне а б) перехресне а в) кільцеве а г) потрійне а
(суміжне чи парне) а б б а
б а б а
б б а б
б
б
д) монорим – єдина рима у всьому вірші ( Рубаї )
- Особливості поетичної мови:
- фоніка
- тропіка
- поетичний синтаксис
Особливості поетичної мови
Фоніка
- Евфонія (милозвучність)
- Алітерація (повторення приголосних звуків) — Ой, як та біла білота біліла...
- Асонанс (повторення голосних звуків) — Коли ішов я полем, полегшало – мов плугом одорав...
- Звуконаслідування — „Тьох, тьох,”- соловей щебече.
Тропіка
- Епітет (образне означення) — м’язисте віття.
- Порівняння — Словами обсипали, мов пшоном.
- Алегорія (інакомовлення) — Вовк та Ягня у байці Л. Глібова – пан та кріпак.
- Алюзія (натяк до певного твору, сюжету, образу, історичної події) – Де рідна на тебе чекала Ітака.
- Гіпербола (перебільшення ознак) — море сліз, кинути всі квіти коханій до ніг.
- Іронія (прихована насмішка) — На всіх язиках все мовчить, бо благоденствує.
- Літота (применшення ознак) — Ми – дотик до глибин природи.
- Метафора (приховане порівняння) — спить троянда, облетіли надії.
- Метонімія — З’їв три тарілки, купив Шевченка.
- Оксюморон (протилежні слова) — Любове грізно! Світла моя муко!
- Персоніфікація (олюднення неживого) — І море ревнуло Босфорові мову.
- Символ (умовний знак, образ) — Голуб – символ миру.
- Синекдоха (зіставлення) — Я бачу люд без житнього шматка.
- Перифраз — Великий Каменяр – І. Франко. Лесин край – Волинь.
- Групи архаїзмів, неологізмів, діалектизмів, слов’янізмів, антоніми, синоніми.
Поетичний синтаксис
1 Повтори: а) анафора (єдинопочаток),
б) епіфора (єдинозакінчення),
в) тавтологія (повторення слів) — Все це музика, і музика, і музика.
2. Фразеологізми: а) крилаті вислови — Сильні світу цього (Біблія),
б) прислів’я, приказки.
3. Риторичні фігури: а) риторичні заперечення,
б) риторичні звертання,
в) риторичні оклики,
г) риторичні питання.
Окремі синтаксичні фігури
- Градація (амплікація) — нагромадження емоційної сили синонімів у напрямі зростання : безрідний, кволий, блудяга.
- Антитеза — різке протиставлення протилежних понять:
Люди мучились, як в пеклі,
Пан втішався, мов у раю.
- Багатосполучниковість — повторення однакових сполучників.
- Безсполучниковість — пропуск сполучників.
- Еліпсис — пропущені члени речення.
- Інверсія — непрямий порядок слів.
- Паралелізм — спільність між явищами.
- Інвектива — різке обвинувачення.
- Панегірик — возвеличення.
|