Четверг, 09.04.2020, 00:38
Приветствую Вас Гость | RSS

Словесник

Меню сайта
Время жизни сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Методический кейс

Главная » Файлы » Портфолио учителя » Самоанализ [ Добавить материал ]

Розвиток мовлення учнів на уроках літератури. Методичні поради
28.10.2015, 12:02

    Щоб реалізувати вивчення літератури як мистецтва слова, належить спонукати учнів не тільки, читаючи, любуватися літературою, як любуються, слухаючи музику чи оглядаючи мистецькі картини, але також висловити свої власні думки, роздумуючи над прочитаним літературним твором. Отже, щоб поглибити в учнів зацікавлення літературою, дуже важливо розвивати в них мовлення на уроках літератури.
Одним із засобів цього є спонукання учня підготувати усний виступ про літературу типу роздуму. Завданням такого виступу учня є пошук спірного питання і пропонування різних розв'язків, а не виклад остаточних висновків.
     У пошуку спірного питання учень може переглянути хрестоматію і списати те, що викликало в нього зацікавлення, наприклад — вплив Шевченка на Симоненка або розвиток літератури в часи війни тощо. Таке спірне питання учень ставить у формі питального речення, наприклад: «Чи Шевченко мав вплив на Симоненка?» або «Чи розвивалася література в часи війни?» Не треба втрачати часу на загальновіі питання, наприклад: «Чи «Кобзар» Шевченка визначний твір української літератури?», — бо на це є всі докази.
      Учень досліджує різні можливі відповіді, але не дає дефінітивних відповідей. Він подасть думку критиків і свій власний погляд, але теж заохотить інших висловити їхню власну думку. Він може згадати, як і чому він зацікавився тим питанням. Проте найголовнішим є те, щоб він ясно поставив питання.
      У підсумках учень може подати деякі висновки, які він завважив, ще раз підкреслити важливість цього спірного питання і може закликати слухачів подумати про це.
Припустимо, що учень хоче дослідити проблему «Чи дуже давня поезія відрізняється від нової?» Це питання виникло в нього під час читання барокової поезії і поезії Тичини. Тут кілька проблем, які треба взяти до уваги, готуючись до усного виступу: Чи є ті самі теми? Чи писали їх для такої ж публіки? Які особливості стилю вони вживали? Які з поезій було приємніше читати? 
План виступу може виглядати так: 
I. Вступ.
1.     Учень спонукає публіку до слухання.
2.     Чітко формулює питання.
3.     Обґрунтовує його важливість.

II. Усний виступ.
1.     Учень пояснює, чому він вибрав певні приклади для аналізу.
2.     Вказує, які відмінності між цими поезіями бачать критики, а які він.
3.     Вказує, що подібного між ними бачать критики, а що він.

III. Підсумки.
1.    Учень ставить знову питання.
2.    Підсумовує, до яких висновків він дійшов у процесі дослідження.
3.    Показує застосовування того, що він дізнався.
(Може, він дізнався, що поезія має нині більше значення, ніж він думав).

Виголошення усного виступу повинно виглядати так:

1. Учень ставить ясно своє завдання.
Він зауважує, що не має наміру знаходити відповіді, а хоче лише спонукати слухачів зрозуміти спірне питання.
2. Виголошує імпровізуючи.
Він ознайомлений зі своїм виступом так, що може говорити дивлячись на слухачів, тільки позираючи час від часу у свої нотатки.
3. Учень має говорити з ентузіазмом.
Якщо він справді пройнятий своїми поглядами і хоче поділитися ними зі своїми товаришами, його виступ буде звучати щиро і слухачі ним зацікавляться.
4. Відповідає чемно на запитання. Вислуховує уважно того, хто ставить запитання, дивиться прямо на нього і дає коротку відповідь.
5. Закінчує впевнено.
Закриває свої нотатки, переводить подих і приймає оплески від друзів.

    Інший спосіб спонукання до активного мовлення на уроках літератури — це літературні дебати. Тут треба співпрацювати в парі з іншим учнем. Разом вони вибирають якусь важливу проблему за твором, що вивчається, протилежні точки зору щодо теми і готують переконливі промови в класі. Кожен учасник готує те¬зи з аргументами і спростування на заяви свого опо¬нента. Клас вирішить, з яким поглядом треба погодитися на основі аналізу, хто переконливіше дискутував.
Пара має обрати цікаве, важливе і суперечливе питання, до обговорення якого учасники зможуть підійти з різних точок зору — тоді публіка буде слухати. Питання повинно вимагати простої відповіді — так чи ні — хоча учасники скажуть більше у своїх промовах.

Приклади:

Іван Франко кращий поет чи прозаїк? Так чи ні?
Чи Мавка головніша від Лукаша («Лісова пісня»)? Так чи ні?
Чи допомагають нам краще зрозуміти літературний твір відомості про життя автора ? Так чи ні?
Учасники мусять визначитися щодо власної позиції у дебатах. Один вибере схвальну, інший заперечливу. Кожен може посилатись на твір і подавати цитати, що обґрунтовують його позицію.
Коли два промовці представлять публіці питання, то важливо укласти промови в послідовному порядку, щоб досягнути доброго ефекту.
Вступні промови (кожен учасник півхвилини). 
Промовець  А: формулює і пояснює питання. 
Промовець  Б: підтверджує важливість питання. 
Переконливі промови (чотири хвилини кожна). 
Промовець  А: стверджувальна промова.
Промовець Б: промова, що пропонує протилежний погляд.

Спростувальні промови (одну хвилину кожна). 
Промовець А: спростовує докази промовця Б. 
Промовець Б: спростовує докази промовця А.
    У літературних дебатах переконлива промова є основною частиною. Тут треба представляти головні аргументи і підтверджувати їх матеріалами. Спростувальні промови переважно бувають спонтанні. Вони є відповіддю на переконливу промову опонента. Перед виступом у класі обидва промовці формулюють питання, під час підготовки до дискусії можуть ділитися інформацією, джерелами і дискутувати про свої погляди на даний твір, але вони не діляться доповідями один з одним. У результаті спростування промова — це найцікавіша частина дебатів.
Перед виголошенням промов обоє учнів вирішують, де кожен має стояти чи сидіти. Під час виступу кожен встає і звідти говорить, або переходить на середину кімнати і звідти говорить. Один може сидіти, коли інший говорить, але так, щоб усі їх бачили. Вони можуть зробити план на картках і час від часу позирати на них, але в основному дивитися на слухачів.
Учасники дебатів мусять говорити з переконанням і ентузіазмом. Своїм тоном голосу, поглядом очей та рухами вони повинні показати, що справді захоплені своєю темою і своїми аргументами. Якщо учень цитує з літературного твору, то має робити це точно і тоном голосу давати можливість слухачам ясно відрізняти, що є цитатою, а що ні.

Щоб стати чудовим промовцем, учнем пропонуються такі пам’ятки з книги Дейла Карнегі „Як набувати друзів і впливати на людей”.

І. Шість способів привертати до себе людей.

1.    Виявляйте щиру цікавість до інших людей.
2.    Усміхайтеся!
3.    Пам’ятайте, що для людини звук її імені є найсолодшим і найважнішим звуком людської мови.
4.    Будьте хорошим слухачем Заохочуйте інших розповідати вам про себе.
5.    Ведіть розмову в колі інтересів вашого співрозмовника.
6.    Давайте людям відчути їхню значущість – і робіть це цікаво. 

ІІ. Дванадцять способів переконувати  у своїй точці зору

1.    Єдиний спосіб добитися найкращого результату в суперечці – це ухилитися від суперечки. 
2.    Виявляйте повагу до думки іншого, ніколи не говоріть людині, що вона не має рації.
3.    Якщо ви неправі, визнайте це чесно і щиросердо. 
4.    Спочатку покажіть свою дружню прихильність.
5.    Нехай ваш співрозмовник з самого початку буде відповідати вам „так, так”.
6.    Дайте співрозмовнику виговоритися.
7.    Нехай ваш співрозмовник відчує, що ідея належить йому.
8.    Чесно спробуйте побачити речі з погляду іншого.
9.    Виявляйте співчуття до думок і бажань інших людей.
10.     Звертайтесь до благородних спонукань.
11.     Додавайте своїм ідеям наглядності, інсценуйте їх.
12.     Кидайте виклик! 

Як бачимо, спонукання учнів до усних виступів на уроках літератури не забирає багато часу з уроку, є корисним для підвищення активності учнів і зацікавлення їх літературою взагалі.

 

Категория: Самоанализ | Добавил: panova
Просмотров: 700 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии и видеть ссылки на материалы могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск