Г. Сковорода. Сад Божественних пісень. Пісня 10 «Всякому місту звичай і права»

…Ладить юриста на смак свій права,

З диспутів учню тріщить голова,

Тих непокоїть Венерин Амур,

Всякому голову крутить свій дур.

В мене ж турботи тільки одні:

Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть – як коса замашна,

Навіть царя не обійде вона.

Байдуже смерті, мужик то чи цар, -

Все пожере, як солому пожар.

Хто ж бо зневажить страшну її сталь?

Той, в кого совість, як чистий кришталь…

Тема: сатиричне зображення панів, чиновників, купців, дворянсько-бюрократичної системи управління.

Ідея: нищівне висміювання і засудження моральних вад тогочасного суспільного життя (спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців; тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє крючкодерство; чинодралів і віршомазів-панегіристів, які прислужництвом і підлабузництвом прагнули здобути високі посади, що давали добрі прибутки; схоластичну систему освіти, яка завдавали «спудеям» великих мук.)

Основна думка: Г. Сковорода сатирично викриває і заперечує весь тогочасний лад як антилюдяний і аморальний; підносить переваги розуму, контрастно протиставляючи його тогочасному соціальному і побутовому злу.

Жанр: сатиричний вірш, пісня, де поет представляє й висміює цілу галерею грішників, що не живуть за своїм покликанням і ганьблять інших: це жадібний поміщик, лихвар, брехливі купець і юрист, підлабузник-сластолюбець.

Віршування: у творі вжито чотиристопний дактиль. Написана пісня десятискладовим розміром з цезурою після шостого складу. Кожна строфа пісні має шість рядків, з яких перші чотири дактилічні, а останні два — силабічні і звучать як її антитеза, як рефрен.

Рима: як новатор поет застосовує виключно чоловічі рими (дума — з ума), «неточні» рими, яких не вживали тогочасні митці.

Художні особливості пісні: порівняння («все пожере, як солому пожар»), метафори («з диспутів учню тріщить голова», «всякому голову крутить свій дур»), епітети («страшна сталь», «ясний розум»), гіпербола («В мене ж турботи тільки одні: Як з ясним розумом вмерти мені»).