Я вранці голос горлиці люблю. 
Скрипучі гальма першого трамваю 
я забуваю, зовсім забуваю. 

Я вранці голос горлиці люблю. 

Чи, може, це ввижається мені 
той несказанний камертон природи, 
де зорі ясні і де тихі води? — 

Я вранці голос горлиці люблю! 

Я скучила за дивним зойком слова. 
Мого народу гілочка тернова. 
Гарячий лоб до шибки притулю. 

Я вранці голос горлиці люблю... 

Тема: любов людини до природи у її найдрібніших проявах.
Ідея: оспівування краси незайманої природи, яка має великі переваги  перед  красою міста; сприйняття образу України, освітленого ясними зорями та омитого тихими водами.

Літературний рід: лірика
Жанр:ліричний вірш
Вид лірики: пейзажна
Віршовий розмір: ямб

Художні засоби:
Анафора : Я вранці голос горлиці люблю
Епітети: скрипуч гальма; несказанний камертон;  ясні  зорі;  тихі води; гілочка тернова; дивний зойк;
Метафора: зойк слова
Символ:  гілочка тернова
Інверсія: гілочка тернова
Рефрен: Я вранці голос горлиці люблю.

Перейдіть за посиланням та прослухайте романс на цей вірш у виконанні Ольги Богомолець.