Епітет |
Художнє означення |
сизий орел, червона калина, битий шлях |
Алегорія |
Інакомовлення; спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями |
Під алегоричним образом Бджоли в байці Г. Сковороди розуміємо людину, яка працює за покликанням і дістає від цього задоволення. |
Порівняння |
Художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього подібним |
Москва, як ріка, загасає … |
Паралелізм |
Паралельне зображення явищ із різних сфер життя, показ одних явищ на фоні інших, зіставлення їх переважно за ознакою дії |
Розвивайся й ти, сухий дубе, — Завтра мороз буде; Убирайся, молодий козаче, — Завтра поход буде. |
Оксиморон |
Поєднання непоєднуваних понять |
Веселий цвинтар.
Рідна чужина |
Метонімія |
Заміна частини цілим або навпаки. |
золото у вухах - золоті сережки чи сережки з золота;
читати Франка — читати твори Франка;
Харків вітав переможців — люди, які мешкають у Харкові, вітали переможців. |
Синекдоха |
Кількісна метонімія, заміна однини множиною або навпаки |
Тяжко зароблена наша копійка.
Полем не ішла, а бігла страшна селянська сила й топтала босими ногами буряки. |
Перифраз |
Усталений образний вислів |
Кобзар.
Чорне золото – нафта. |
Гіпербола |
Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження |
Твій усміх зорі всі почули |
Літота |
Художнє применшення |
О принесіть як не надію, то крихту рідної землі |
Метафора |
Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються;
слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов'язаного з предметом, на який вказує це слово;
перенесення |
"Досі сниться метелиця маю, завірюха херсонських вишень...": метелиця і завірюха — метафори, оскільки означують не прихід зими (в прямому значенні), а в переносному для посилення враження від цвітіння вишень. |
Персоніфікація |
Уособлення;
перенесення ознак живого предмета на неживий |
Сонце всміхається, дощ іде. |
Риторичні питання, оклики |
Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді |
Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся! |
Анафора |
Єдинопочаток |
Хоч раз.
Хоч раз ти повинен відчути,
Як тяжко рветься на цій землі
Древнє чоловіче коло,
Як тяжко зчеплені чоловічі руки,
Як тяжко почати і зупинити… |
Епіфори |
Єдність кінцівок |
— У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, —
Відрубаємо — і ти будеш щасливий.—
У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, -
Відрубаємо — і ти будеш щасливий. |
Градація |
Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили |
Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями |
Антитеза |
Протиставлення |
Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. |
Інвектива |
Різке обвинувачення |
|
Панегірик |
Різке звеличення |
похвальна промова на урочистих усенародних зборах |
Інверсія |
Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. |
Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? |
Алітерація |
Повторення приголосних звуків |
Хмари хмарять хвилі —
Сумно сам я, світлий сон...
Тінь там тоне, тінь там десь… |
Звуконаслідування |
Використання слів, зокрема й вигуків, фонетично близьких до природних звуків |
А я у гай ходила по квітку ось яку а там дерева люлі і все отак зозулі ку-ку |
Асонанс |
Повторення голосних звуків |
І день іде, і ніч іде.
Не милуй мене шовково, Ясно-соколово |