Вторник, 26.05.2020, 15:46
Приветствую Вас Гость | RSS

Словесник

Меню сайта
Время жизни сайта
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

Методический кейс

Главная » Файлы » Украинский язык » Правила [ Добавить материал ]

Числівник як самостійна частина мови.
10.01.2016, 16:15

                                                                  ЧИСЛІВНИК

Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? ( сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).

Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів

РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Числівники поділяються на:

1.

кількісні - порядкові

 

у складі кількісних:

  • власне кількісні;
  • збірні;
  • дробові;
  • неозначено- кількісні

2.

прості - складні - складені

КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні та порядкові:

числівники

приклади

кількісні

сто п'ятнадцять, чотири, один

порядкові

дванадцятий, мільйонний

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ

Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні,неозначено- кількісні числівники:

числівники

приклади

власне кількісні

тридцять шість, один, сімнадцять

дробові

шість сьомих, три цілих шість десятих

збірні

дев’ятеро, шестеро, сімнадцятеро

неозначено-кількісні

кільканадцять, чимало, багато

Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:

числівники

приклади

власне кількісні

десять, три, два, двадцять, сто

 

Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі ( п'ять моряків, шістнадцять кроликів).

Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:

числівники

приклади

дробові

шість восьмих, дві третіх,

сім цілих і сім десятих

Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих,дванадцять дві цілих і одна третя).

До дробових числівників також належать числівники півтора іпівтораста.

Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність:

числівники

приклади

збірні

двоє, четверо, одинадцятеро

Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.

Неозначено- кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів:

числівники

приклади

неозначено- кількісні

кільканадцять, чимало, багато, декілька, мало, кількасот

Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).

ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

прості

нуль, вісім, один, шість, дев’ять

складні

дванадцять, триста, одинадцятеро

складені

сто двадцять шість, чотири тисячі один

Прості числівники мають один корінь.

Складні числівники мають два корені.

Складені числівники містять в собі два і більше простих чи складних числівників.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками ( три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:

рід:

чоловічий жіночий

середній

перший, тринадцятий

перша, тринадцята

перше, тринадцяте

число:

однина

множина

дванадцятий

дванадцяті

відмінок:

називний

родовий

давальний

знахідний

орудний

місцевий

четвертий

четвертого

четвертому

четвертий (четвертого)

четвертим

(на) четвертому

 

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:

1 . Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:

 

чоловічий рід

жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

один

одного

одному

один (одного)

одн-им

(на) одному

одна

одної (однієї)

одній

одну

одною (однією)

(на) одній

 
 

середній рід

множина

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

одне

одного

одному

одне (одно)

одним

(на) одному

одні

одних

одним

одні (одних)

одними

(на) одних

2 . Відмінювання числівників два, три, чотири.

Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):

 

чол. і сер.рід

жіночий рід

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

два

двох

двом

два (двох)

двома

(на) двох

дві

двох

двом

дві (двох)

двома

(на) двох

Числівники три і чотири за родами не змінюються:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

три

трьох

трьом

три (трьох)

трьома

(на) трьох

чотири

чотирьох

чотирьом

чотири (чотирьох)

чотирма

(на) чотирьох

3 . Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

шість

шести (шістьох)

шести (шістьом)

шість (шістьох)

шістьма (шістьома)

(на) шести (шістьох)

 

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

чотирнадцять

чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

чотирнадцяти (чотирнадцятьом)

чотирнадцять (чотирнадцятьох)

чотирнадцятьма (чотирнадцятьома)

(на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

 

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

шістдесят

шістдесяти (шістдесятьох)

шістдесяти (шістдесятьом)

шістдесят (шістдесятьох)

шістдесятма (шістдесятьома)

(на) шістдесяти (шістдесятьох)

4 . Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

сорок

сорока

сорока

сорок

сорока

(на)сорока

дев’яносто

дев’яноста

дев’яноста

дев’яносто

дев’яноста

(на)дев’яноста

сто

ста

ста

сто

ста

(на)ста

5 . Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.

У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

двісті

двохсот

двомст-ам

двісті

двомастами

(на) двохстах

триста

трьохсот

трьомстам

триста

трьомастами

(на) трьохстах

 

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

п’ятсот

п’ятисот

п’ятистам

п’ятсот

п’ятьмастами (п’ятьомастами)

(на) п’ятистах

6 . Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7 . Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

п’ятеро

п’ятьох

п’ятьом

п’ятеро (п’ятьох)

п’ятьома

(на) п’ятьох

8 . При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві ( обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

обоє

обох

обом

обоє (обох)

обома

(на) обох

обидва (обидві)

обох

обом

обидва-обидві (обох)

обома

(на) обох

9 . При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

одна друга

однієї (одної) другої

одній другій

одну другу

однією (одною) другою

(на) одній другій

10 . У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

сто пятдесят сьомий

сто пятдесят сьомого

сто пятдесят сьомому

сто пятдесят сьомий (сто пятдесят сьомого)

сто пятдесят сьомим

(на)сто пятдесят сьомому

 

Морфологічний  розбір  числівника

  1. Слово для  розбору.
  2. Частина мови (числівник).
  3. Початкова  форма (для кількісних – називний відмінок;  для порядкових -  називний відмінок однини чоловічого роду).
  4. Розряд за значенням (кількісний (власне кількісний, дробовий, неозначено-кількісний, збірний) або порядковий).
  5. Рід, число (якщо є), відмінок..
  6. Группа за будовою (простий – один корінь;  складний – два кореня; складений – кілька слів).
  7. Синтаксична роль.

Зразок розбору

Сімсот  соколят на одній подушці сплять. Що це?

Сімсот –   числ., почат. ф. – сімсот, скільки?, власн. кільк., Н.в., складн., підм.

(На) одній -  числ., почат.ф. – один, скільки?, власн. кільк., жін., одн., М.в., прост.,означ.

Правопис складних числівників

Разом пишуться:

а) складні кількісні числівники: одинадцять, п'ятдесят, триста (трьохсот, трьомстам);

б) складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев'ятисотий, тридцятисемитисячний, п'ятсоттридцятитисячний, двохсотий, шістдесятип'ятимільйонний, багатотисячний, кількамільйонний.

Окремо пишуться:

а) складені кількісні та порядкові числівники: тисяча п'ятсот тридцять вісім, тисяча дев'ятсот вісімдесят восьмий;

б) порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й под., теж пишуться окремо: три з половиною тисячний загін.

Через дефіс пишуться:

а) порядкові числівники, написані цифрами й літерами: 7-й, 10-ї, 11-го, 35-мільйонний, 3-тисячний;

б) складні займенники з компонентами -будь, -небудь, казна-, хтозна-: хтозна-скільки, скільки-небудь іт. ін.

М'який знак у числівниках

1. У кінці числівників п'ять, шість, дев'ять, десять, від одинадцяти до двадцяти та в числівнику тридцять.

2. У непрямих відмінках після літери, що позначає м'який приголосний, перед о та закінченням -ма: трьох, двадцятьох; трьома, двадцятьма, але: чотирма

3. У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова: п'ятдесят, вісімдесят.

4. У непрямих відмінках числівників, що позначають сотні, м'який знак вживається у їхній першій частині: трьохсот, трьомстам, трьомастами.

Назви десятків 50 -80 та сотень 500-900 пишемо без м’якого знака в середині слова: п’ятдесят, шістдесят, п ’ятсот, шістсот, дев’ятсот .

У числівнику шістнадцять спрощення на письмі не відбувається.

Кількісні числівники, які є першою частиною складних слів (іменників, прикметників, прислівників),  уживаються у формі родового відмінка (шестиденка, восьмилітній, семиразово, сорокаденний), за винятком числівників 90 і 100, що зберігають свою початкову форму (дев’яностоліття, сторіччя), та числівника тисяча, після основи якого вживається сполучний голосний [о]: тисячоголосий, тисячоліття.

    Двох...

Перша частина складних слів; уживається: коли друга частина складного слова починається голосними а, є, о, у, я;

коли другою частиною є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний;

коли другою частиною є прикметник, а першою – складний числівник з компонентом два (три, чотири);

коли кінцевою частиною є прикметник або іменник, а другою – складний числівник двісті (триста, чотириста): двохадресний, двохетапний, двохсотий, двохтисячний, двохмільйонний, двохмільярдний, двадцятидвохрічний, сорокадвохгодинний, двохсотсильний, двохсоттисячний, двохсотріччя.

     Дво...

Вживається тоді, коли друга частина складного слова починається з приголосного (крім слів сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний): дводенний, дволітровий, двокілометровий, двомоторний.     

Паралельно можуть уживатися: двохукісний і двовкісний, двох’ярусний і двоярусний, двохмільярдний і двомільярдний тощо.

Правила сполучуваності деяких кількісних числівників з іменниками

1. Після числівників один, одна, одне та після складених числівників, останнім словом яких є один, одна, одне, іменники мають форму Н. в. одн.: один хлопець, тридцять один учасник, одна книжка, сорок одна учениця, одне село, двадцять одне озеро
Форма одні сполучається із множинними іменниками: одні штани, одні ворота.

2. Після числівників два (дві), три, чотири та після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири, іменники набувають форми Н. в. мн.: два ящики, дві книжки, три тижні, чотири вагони, , чотири хлопці, двадцять чотири місяці(Два з ч. та с.р., дві – з ж.р.)

УВАГА! Якщо при іменникові є прикметник, то він може мати форму Н. в. мн. або Р. в. мн.: дві нові книги і дві нових книги, два повні ящики і два повних ящики. Означенням у формі Н. в. надається перевага при іменниках жін. р. Означення у формі Р. в. частіше вживані з іменниками чол. р. та серед. р. 
Увага! Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на приблизність, то він має форму Р. в. мн.: днів два, тижнів три, місяців чотири.

УВАГА! Іменники з суфіксом -ин при числівниках два, три, чотири та складених числівниках, останнім словом яких є два, три, чотири, набувають закінчення Р. в. одн. два болгарина, чотири киянина, тридцять три заробітчанина

3. Після дробових числівників іменники набувають форми Р. в. одн.: одна друга кілометра, вісім цілих і сім десятих гектара
УВАГА! Якщо до складу чисел входять слова половина, чверть, то від­мінкова форма іменника залежить від форми цілого числа: два з половиною ящики (бо два ящики). Р.в. одн.: половина задач

УВАГА! Дробові числівники півтора, півтори поєднуються з іменниками у формі Р. в. одн., але півтора – тільки з іменниками чол. р. та серед. р., а півтори – з іменниками жін. р.: півтора місяця, півтора відра, півтори зміни
Дробовий числівник півтораста поєднується з іменниками у формі Р. в. мн.: півтораста гектарів
4. Після числівників п’ять, шість і наступних, а також після числівника нуль іменники набувають форми Р. в. мн.: шість метрів, дванадцять хлопців, мільйон гривень, нуль одиниць
5. Із неозначено-кількісними числівниками кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот іменники вживаються у формі Р. в. мн.: кілька хлопців, кількадесят років
6. Зі збірними числівниками двоє, двійко, троє, трійко, обоє, четверо…, десятеро…, двадцятеро, тридцятеро іменники вживаються у формі Р. в. мн.: двоє ножиць, четверо курчат
Збірні числівники обидва, обидві поєднуються з іменниками у формі Н. в. мн.: обидва учасники, обидві жінки

УВАГА! Сполуки зі збірними числівниками здебільшого утворюють: 
а) множинні іменники, що називають конкретні предметидвоє штанів, троє ножиць, четверо дверей
б) іменники чол. р.-назви істот: двоє хлопців, троє чоловіків, четверо солдатів, але не рекомендовано поєднувати збірні числівники з назвами офіційних посад (два міністри, а не двоє міністрів);
в) іменники серед. р.-назви малих за віком істотдвоє телят, троє поросят, четверо ягнят
г) іменники серед. р., що називають конкретні предметидвоє вікон

7. У датах назви місяців вживаються тільки в Р. в.: перше лютого, з першим лютого, перше вересня, з першим вересня.

 
Числівник Правило Приклад
1. Один узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку. один день, одна стаття, одне слово
2. 2, 3, 4 вимагають від іменника називного відмінка множини (хто? що?). два відсотки, три столи, чотири договори
3. 5 і більше складних вимагають від іменника родового відмінка множини (кого? чого?). п’ять блокнотів, сім гривень, тринадцять грамів
4. Складені вибір форми залежить від останньої цифри, тобто керуємося вищезазначеними правилами. 121 студент, 123 студенти, 129 студентів
5. Словесний запис дробових числівників підпорядковується вищезазначеним правилам, згідно з якими: 1) два, три, чотири + цілі, десяті, соті, тисячні, тобто Н. в. множини; 2) п’ять і більше складних+цілих, десятих, сотих, тисячнихтобто Р. в. множини. 2,4 – дві цілі і чотири десяті,  5,7 – п’ять цілих і сім десятих, 3,08 – три цілі і вісім сотих
6. Дробові числівники вимагають від іменника родового відмінка однини (кого? чого?). 3,6 % – три цілі і шість десятих відсотка, 7,2 м² – сім цілих і дві десяті метра квадратного
7. Півтора, півтори вимагають від іменника родового відмінка однини (кого? чого?). півтора тижня, півтора місяця
8. Півтораста вимагає від іменника родового відмінка множини (кого? чого?). півтораста метрів, півтораста днів
9. Числівники зі словами з половиною, з третиною, з чвертю вибір форми залежить від першої цифри, тобто керуємося першим, другим та третім правилами. два з половиною метришість з третиною кілограмів
Категория: Правила | Добавил: panova
Просмотров: 2415 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии и видеть ссылки на материалы могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск