ЧИСЛІВНИК

Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? ( сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).

Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів

РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Числівники поділяються на:

КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні та порядкові:

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ

Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні,неозначено- кількісні числівники:

Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:

Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі ( п'ять моряків, шістнадцять кроликів).

Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:

Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих,дванадцять дві цілих і одна третя).

До дробових числівників також належать числівники півтора іпівтораста.

Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність:

Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.

Неозначено- кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів:

Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).

ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

Прості числівники мають один корінь.

Складні числівники мають два корені.

Складені числівники містять в собі два і більше простих чи складних числівників.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками ( три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:

1 . Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:

2 . Відмінювання числівників два, три, чотири.

Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):

Числівники три і чотири за родами не змінюються:

3 . Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

4 . Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:

5 . Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.

У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:

6 . Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7 . Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:

8 . При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві ( обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):

9 . При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:

10 . У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:

Морфологічний  розбір  числівника

1. Слово для  розбору.
2. Частина мови (числівник).
3. Початкова  форма (для кількісних – називний відмінок;  для порядкових -  називний відмінок однини чоловічого роду).
4. Розряд за значенням (кількісний (власне кількісний, дробовий, неозначено-кількісний, збірний) або порядковий).
5. Рід, число (якщо є), відмінок..
6. Группа за будовою (простий – один корінь;  складний – два кореня; складений – кілька слів).
7. Синтаксична роль.

Зразок розбору

Сімсот  соколят на одній подушці сплять. Що це?

Сімсот –   числ., почат. ф. – сімсот, скільки?, власн. кільк., Н.в., складн., підм.

(На) одній -  числ., почат.ф. – один, скільки?, власн. кільк., жін., одн., М.в., прост.,означ.

Правопис складних числівників

Разом пишуться:

а) складні кількісні числівники: одинадцять, п'ятдесят, триста (трьохсот, трьомстам);

б) складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев'ятисотий, тридцятисемитисячний, п'ятсоттридцятитисячний, двохсотий, шістдесятип'ятимільйонний, багатотисячний, кількамільйонний.

Окремо пишуться:

а) складені кількісні та порядкові числівники: тисяча п'ятсот тридцять вісім, тисяча дев'ятсот вісімдесят восьмий;

б) порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й под., теж пишуться окремо: три з половиною тисячний загін.

Через дефіс пишуться:

а) порядкові числівники, написані цифрами й літерами: 7-й, 10-ї, 11-го, 35-мільйонний, 3-тисячний;

б) складні займенники з компонентами -будь, -небудь, казна-, хтозна-: хтозна-скільки, скільки-небудь іт. ін.

М'який знак у числівниках

1. У кінці числівників п'ять, шість, дев'ять, десять, від одинадцяти до двадцяти та в числівнику тридцять.

2. У непрямих відмінках після літери, що позначає м'який приголосний, перед о та закінченням -ма: трьох, двадцятьох; трьома, двадцятьма, але: чотирма

3. У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова: п'ятдесят, вісімдесят.

4. У непрямих відмінках числівників, що позначають сотні, м'який знак вживається у їхній першій частині: трьохсот, трьомстам, трьомастами.

Назви десятків 50 -80 та сотень 500-900 пишемо без м’якого знака в середині слова: п’ятдесят, шістдесят, п ’ятсот, шістсот, дев’ятсот .

У числівнику шістнадцять спрощення на письмі не відбувається.

Кількісні числівники, які є першою частиною складних слів (іменників, прикметників, прислівників),  уживаються у формі родового відмінка (шестиденка, восьмилітній, семиразово, сорокаденний), за винятком числівників 90 і 100, що зберігають свою початкову форму (дев’яностоліття, сторіччя), та числівника тисяча, після основи якого вживається сполучний голосний [о]: тисячоголосий, тисячоліття.

    Двох...

Перша частина складних слів; уживається: коли друга частина складного слова починається голосними а, є, о, у, я;

коли другою частиною є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний;

коли другою частиною є прикметник, а першою – складний числівник з компонентом два (три, чотири);

коли кінцевою частиною є прикметник або іменник, а другою – складний числівник двісті (триста, чотириста): двохадресний, двохетапний, двохсотий, двохтисячний, двохмільйонний, двохмільярдний, двадцятидвохрічний, сорокадвохгодинний, двохсотсильний, двохсоттисячний, двохсотріччя.

     Дво...

Вживається тоді, коли друга частина складного слова починається з приголосного (крім слів сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний): дводенний, дволітровий, двокілометровий, двомоторний.     

Паралельно можуть уживатися: двохукісний і двовкісний, двох’ярусний і двоярусний, двохмільярдний і двомільярдний тощо.

Правила сполучуваності деяких кількісних числівників з іменниками

1. Після числівників один, одна, одне та після складених числівників, останнім словом яких є один, одна, одне, іменники мають форму Н. в. одн.: один хлопець, тридцять один учасник, одна книжка, сорок одна учениця, одне село, двадцять одне озеро. 
Форма одні сполучається із множинними іменниками: одні штани, одні ворота.

2. Після числівників два (дві), три, чотири та після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири, іменники набувають форми Н. в. мн.: два ящики, дві книжки, три тижні, чотири вагони, , чотири хлопці, двадцять чотири місяці. (Два з ч. та с.р., дві – з ж.р.)

УВАГА! Якщо при іменникові є прикметник, то він може мати форму Н. в. мн. або Р. в. мн.: дві нові книги і дві нових книги, два повні ящики і два повних ящики. Означенням у формі Н. в. надається перевага при іменниках жін. р. Означення у формі Р. в. частіше вживані з іменниками чол. р. та серед. р. 
Увага! Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на приблизність, то він має форму Р. в. мн.: днів два, тижнів три, місяців чотири.

УВАГА! Іменники з суфіксом -ин при числівниках два, три, чотири та складених числівниках, останнім словом яких є два, три, чотири, набувають закінчення Р. в. одн. -а: два болгарина, чотири киянина, тридцять три заробітчанина. 

3. Після дробових числівників іменники набувають форми Р. в. одн.: одна друга кілометра, вісім цілих і сім десятих гектара. 
УВАГА! Якщо до складу чисел входять слова половина, чверть, то від­мінкова форма іменника залежить від форми цілого числа: два з половиною ящики (бо два ящики). Р.в. одн.: половина задач

УВАГА! Дробові числівники півтора, півтори поєднуються з іменниками у формі Р. в. одн., але півтора – тільки з іменниками чол. р. та серед. р., а півтори – з іменниками жін. р.: півтора місяця, півтора відра, півтори зміни. 
Дробовий числівник півтораста поєднується з іменниками у формі Р. в. мн.: півтораста гектарів. 
4. Після числівників п’ять, шість і наступних, а також після числівника нуль іменники набувають форми Р. в. мн.: шість метрів, дванадцять хлопців, мільйон гривень, нуль одиниць. 
5. Із неозначено-кількісними числівниками кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот іменники вживаються у формі Р. в. мн.: кілька хлопців, кількадесят років. 
6. Зі збірними числівниками двоє, двійко, троє, трійко, обоє, четверо…, десятеро…, двадцятеро, тридцятеро іменники вживаються у формі Р. в. мн.: двоє ножиць, четверо курчат. 
Збірні числівники обидва, обидві поєднуються з іменниками у формі Н. в. мн.: обидва учасники, обидві жінки. 

УВАГА! Сполуки зі збірними числівниками здебільшого утворюють: 
а) множинні іменники, що називають конкретні предмети: двоє штанів, троє ножиць, четверо дверей; 
б) іменники чол. р.-назви істот: двоє хлопців, троє чоловіків, четверо солдатів, але не рекомендовано поєднувати збірні числівники з назвами офіційних посад (два міністри, а не двоє міністрів);
в) іменники серед. р.-назви малих за віком істот: двоє телят, троє поросят, четверо ягнят; 
г) іменники серед. р., що називають конкретні предмети: двоє вікон. 

7. У датах назви місяців вживаються тільки в Р. в.: перше лютого, з першим лютого, перше вересня, з першим вересня.