ЧИСЛІВНИК
Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? ( сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).
СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).
Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів
РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
Числівники поділяються на:
1.
|
кількісні - порядкові
|
|
у складі кількісних:
- власне кількісні;
- збірні;
- дробові;
- неозначено- кількісні
|
2.
|
прості - складні - складені
|
КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ
Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні та порядкові:
числівники
|
приклади
|
кількісні
|
сто п'ятнадцять, чотири, один
|
порядкові
|
дванадцятий, мільйонний
|
КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ
Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні,неозначено- кількісні числівники:
числівники
|
приклади
|
власне кількісні
|
тридцять шість, один, сімнадцять
|
дробові
|
шість сьомих, три цілих шість десятих
|
збірні
|
дев’ятеро, шестеро, сімнадцятеро
|
неозначено-кількісні
|
кільканадцять, чимало, багато
|
Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:
числівники
|
приклади
|
власне кількісні
|
десять, три, два, двадцять, сто
|
Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі ( п'ять моряків, шістнадцять кроликів).
Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:
числівники
|
приклади
|
дробові
|
шість восьмих, дві третіх,
сім цілих і сім десятих
|
Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих,дванадцять дві цілих і одна третя).
До дробових числівників також належать числівники півтора іпівтораста.
Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність:
числівники
|
приклади
|
збірні
|
двоє, четверо, одинадцятеро
|
Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.
Неозначено- кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів:
числівники
|
приклади
|
неозначено- кількісні
|
кільканадцять, чимало, багато, декілька, мало, кількасот
|
Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).
ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ
Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).
ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:
прості
|
нуль, вісім, один, шість, дев’ять
|
складні
|
дванадцять, триста, одинадцятеро
|
складені
|
сто двадцять шість, чотири тисячі один
|
Прості числівники мають один корінь.
Складні числівники мають два корені.
Складені числівники містять в собі два і більше простих чи складних числівників.
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ
Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками ( три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).
Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.
Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:
рід:
|
чоловічий жіночий
середній
|
перший, тринадцятий
перша, тринадцята
перше, тринадцяте
|
число:
|
однина
множина
|
дванадцятий
дванадцяті
|
відмінок:
|
називний
родовий
давальний
знахідний
орудний
місцевий
|
четвертий
четвертого
четвертому
четвертий (четвертого)
четвертим
(на) четвертому
|
|
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:
1 . Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:
|
чоловічий рід
|
жіночий рід
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
один
одного
одному
один (одного)
одн-им
(на) одному
|
одна
одної (однієї)
одній
одну
одною (однією)
(на) одній
|
|
середній рід
|
множина
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
одне
одного
одному
одне (одно)
одним
(на) одному
|
одні
одних
одним
одні (одних)
одними
(на) одних
|
2 . Відмінювання числівників два, три, чотири.
Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):
|
чол. і сер.рід
|
жіночий рід
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
два
двох
двом
два (двох)
двома
(на) двох
|
дві
двох
двом
дві (двох)
двома
(на) двох
|
Числівники три і чотири за родами не змінюються:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
три
трьох
трьом
три (трьох)
трьома
(на) трьох
|
чотири
чотирьох
чотирьом
чотири (чотирьох)
чотирма
(на) чотирьох
|
3 . Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
шість
шести (шістьох)
шести (шістьом)
шість (шістьох)
шістьма (шістьома)
(на) шести (шістьох)
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
чотирнадцять
чотирнадцяти (чотирнадцятьох)
чотирнадцяти (чотирнадцятьом)
чотирнадцять (чотирнадцятьох)
чотирнадцятьма (чотирнадцятьома)
(на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох)
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
шістдесят
шістдесяти (шістдесятьох)
шістдесяти (шістдесятьом)
шістдесят (шістдесятьох)
шістдесятма (шістдесятьома)
(на) шістдесяти (шістдесятьох)
|
4 . Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.
Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
сорок
сорока
сорока
сорок
сорока
(на)сорока
|
дев’яносто
дев’яноста
дев’яноста
дев’яносто
дев’яноста
(на)дев’яноста
|
сто
ста
ста
сто
ста
(на)ста
|
5 . Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.
У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
двісті
двохсот
двомст-ам
двісті
двомастами
(на) двохстах
|
триста
трьохсот
трьомстам
триста
трьомастами
(на) трьохстах
|
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
п’ятсот
п’ятисот
п’ятистам
п’ятсот
п’ятьмастами (п’ятьомастами)
(на) п’ятистах
|
6 . Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.
7 . Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
п’ятеро
п’ятьох
п’ятьом
п’ятеро (п’ятьох)
п’ятьома
(на) п’ятьох
|
8 . При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві ( обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
обоє
обох
обом
обоє (обох)
обома
(на) обох
|
обидва (обидві)
обох
обом
обидва-обидві (обох)
обома
(на) обох
|
9 . При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
одна друга
однієї (одної) другої
одній другій
одну другу
однією (одною) другою
(на) одній другій
|
10 . У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:
Н.
Р.
Д.
Зн.
Ор.
М.
|
сто пятдесят сьомий
сто пятдесят сьомого
сто пятдесят сьомому
сто пятдесят сьомий (сто пятдесят сьомого)
сто пятдесят сьомим
(на)сто пятдесят сьомому
|
Морфологічний розбір числівника
- Слово для розбору.
- Частина мови (числівник).
- Початкова форма (для кількісних – називний відмінок; для порядкових - називний відмінок однини чоловічого роду).
- Розряд за значенням (кількісний (власне кількісний, дробовий, неозначено-кількісний, збірний) або порядковий).
- Рід, число (якщо є), відмінок..
- Группа за будовою (простий – один корінь; складний – два кореня; складений – кілька слів).
- Синтаксична роль.
Зразок розбору
Сімсот соколят на одній подушці сплять. Що це?
Сімсот – числ., почат. ф. – сімсот, скільки?, власн. кільк., Н.в., складн., підм.
(На) одній - числ., почат.ф. – один, скільки?, власн. кільк., жін., одн., М.в., прост.,означ.
Правопис складних числівників
Разом пишуться:
а) складні кількісні числівники: одинадцять, п'ятдесят, триста (трьохсот, трьомстам);
б) складні порядкові числівники й схожі з ними прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: дев'ятисотий, тридцятисемитисячний, п'ятсоттридцятитисячний, двохсотий, шістдесятип'ятимільйонний, багатотисячний, кількамільйонний.
Окремо пишуться:
а) складені кількісні та порядкові числівники: тисяча п'ятсот тридцять вісім, тисяча дев'ятсот вісімдесят восьмий;
б) порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною й под., теж пишуться окремо: три з половиною тисячний загін.
Через дефіс пишуться:
а) порядкові числівники, написані цифрами й літерами: 7-й, 10-ї, 11-го, 35-мільйонний, 3-тисячний;
б) складні займенники з компонентами -будь, -небудь, казна-, хтозна-: хтозна-скільки, скільки-небудь іт. ін.
М'який знак у числівниках
1. У кінці числівників п'ять, шість, дев'ять, десять, від одинадцяти до двадцяти та в числівнику тридцять.
2. У непрямих відмінках після літери, що позначає м'який приголосний, перед о та закінченням -ма: трьох, двадцятьох; трьома, двадцятьма, але: чотирма
3. У називному відмінку числівників від п'ятдесяти до вісімдесяти та від п'ятисот до дев'ятисот м'який знак не пишеться ні в середині, ні в кінці слова: п'ятдесят, вісімдесят.
4. У непрямих відмінках числівників, що позначають сотні, м'який знак вживається у їхній першій частині: трьохсот, трьомстам, трьомастами.
Назви десятків 50 -80 та сотень 500-900 пишемо без м’якого знака в середині слова: п’ятдесят, шістдесят, п ’ятсот, шістсот, дев’ятсот .
У числівнику шістнадцять спрощення на письмі не відбувається.
Кількісні числівники, які є першою частиною складних слів (іменників, прикметників, прислівників), уживаються у формі родового відмінка (шестиденка, восьмилітній, семиразово, сорокаденний), за винятком числівників 90 і 100, що зберігають свою початкову форму (дев’яностоліття, сторіччя), та числівника тисяча, після основи якого вживається сполучний голосний [о]: тисячоголосий, тисячоліття.
Двох...
Перша частина складних слів; уживається: коли друга частина складного слова починається голосними а, є, о, у, я;
коли другою частиною є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний;
коли другою частиною є прикметник, а першою – складний числівник з компонентом два (три, чотири);
коли кінцевою частиною є прикметник або іменник, а другою – складний числівник двісті (триста, чотириста): двохадресний, двохетапний, двохсотий, двохтисячний, двохмільйонний, двохмільярдний, двадцятидвохрічний, сорокадвохгодинний, двохсотсильний, двохсоттисячний, двохсотріччя.
Дво...
Вживається тоді, коли друга частина складного слова починається з приголосного (крім слів сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний): дводенний, дволітровий, двокілометровий, двомоторний.
Паралельно можуть уживатися: двохукісний і двовкісний, двох’ярусний і двоярусний, двохмільярдний і двомільярдний тощо.
Правила сполучуваності деяких кількісних числівників з іменниками
1. Після числівників один, одна, одне та після складених числівників, останнім словом яких є один, одна, одне, іменники мають форму Н. в. одн.: один хлопець, тридцять один учасник, одна книжка, сорок одна учениця, одне село, двадцять одне озеро.
Форма одні сполучається із множинними іменниками: одні штани, одні ворота.
2. Після числівників два (дві), три, чотири та після складених числівників, останнім словом яких є два, три, чотири, іменники набувають форми Н. в. мн.: два ящики, дві книжки, три тижні, чотири вагони, , чотири хлопці, двадцять чотири місяці. (Два з ч. та с.р., дві – з ж.р.)
УВАГА! Якщо при іменникові є прикметник, то він може мати форму Н. в. мн. або Р. в. мн.: дві нові книги і дві нових книги, два повні ящики і два повних ящики. Означенням у формі Н. в. надається перевага при іменниках жін. р. Означення у формі Р. в. частіше вживані з іменниками чол. р. та серед. р.
Увага! Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на приблизність, то він має форму Р. в. мн.: днів два, тижнів три, місяців чотири.
УВАГА! Іменники з суфіксом -ин при числівниках два, три, чотири та складених числівниках, останнім словом яких є два, три, чотири, набувають закінчення Р. в. одн. -а: два болгарина, чотири киянина, тридцять три заробітчанина.
3. Після дробових числівників іменники набувають форми Р. в. одн.: одна друга кілометра, вісім цілих і сім десятих гектара.
УВАГА! Якщо до складу чисел входять слова половина, чверть, то відмінкова форма іменника залежить від форми цілого числа: два з половиною ящики (бо два ящики). Р.в. одн.: половина задач
УВАГА! Дробові числівники півтора, півтори поєднуються з іменниками у формі Р. в. одн., але півтора – тільки з іменниками чол. р. та серед. р., а півтори – з іменниками жін. р.: півтора місяця, півтора відра, півтори зміни.
Дробовий числівник півтораста поєднується з іменниками у формі Р. в. мн.: півтораста гектарів.
4. Після числівників п’ять, шість і наступних, а також після числівника нуль іменники набувають форми Р. в. мн.: шість метрів, дванадцять хлопців, мільйон гривень, нуль одиниць.
5. Із неозначено-кількісними числівниками кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот іменники вживаються у формі Р. в. мн.: кілька хлопців, кількадесят років.
6. Зі збірними числівниками двоє, двійко, троє, трійко, обоє, четверо…, десятеро…, двадцятеро, тридцятеро іменники вживаються у формі Р. в. мн.: двоє ножиць, четверо курчат.
Збірні числівники обидва, обидві поєднуються з іменниками у формі Н. в. мн.: обидва учасники, обидві жінки.
УВАГА! Сполуки зі збірними числівниками здебільшого утворюють:
а) множинні іменники, що називають конкретні предмети: двоє штанів, троє ножиць, четверо дверей;
б) іменники чол. р.-назви істот: двоє хлопців, троє чоловіків, четверо солдатів, але не рекомендовано поєднувати збірні числівники з назвами офіційних посад (два міністри, а не двоє міністрів);
в) іменники серед. р.-назви малих за віком істот: двоє телят, троє поросят, четверо ягнят;
г) іменники серед. р., що називають конкретні предмети: двоє вікон.
7. У датах назви місяців вживаються тільки в Р. в.: перше лютого, з першим лютого, перше вересня, з першим вересня.
Числівник |
Правило |
Приклад |
1. |
Один |
узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку. |
один день, одна стаття, одне слово |
2. |
2, 3, 4 |
вимагають від іменника називного відмінка множини (хто? що?). |
два відсотки, три столи, чотири договори |
3. |
5 і більше складних |
вимагають від іменника родового відмінка множини (кого? чого?). |
п’ять блокнотів, сім гривень, тринадцять грамів |
4. |
Складені |
вибір форми залежить від останньої цифри, тобто керуємося вищезазначеними правилами. |
121 студент, 123 студенти, 129 студентів |
5. |
Словесний запис дробових числівників |
підпорядковується вищезазначеним правилам, згідно з якими: 1) два, три, чотири + цілі, десяті, соті, тисячні, тобто Н. в. множини; 2) п’ять і більше складних+цілих, десятих, сотих, тисячних, тобто Р. в. множини. |
2,4 – дві цілі і чотири десяті, 5,7 – п’ять цілих і сім десятих, 3,08 – три цілі і вісім сотих |
6. |
Дробові числівники |
вимагають від іменника родового відмінка однини (кого? чого?). |
3,6 % – три цілі і шість десятих відсотка, 7,2 м² – сім цілих і дві десяті метра квадратного |
7. |
Півтора, півтори |
вимагають від іменника родового відмінка однини (кого? чого?). |
півтора тижня, півтора місяця |
8. |
Півтораста |
вимагає від іменника родового відмінка множини (кого? чого?). |
півтораста метрів, півтораста днів |
9. |
Числівники зі словами з половиною, з третиною, з чвертю |
вибір форми залежить від першої цифри, тобто керуємося першим, другим та третім правилами. |
два з половиною метри, шість з третиною кілограмів |
|