ПОЧАТКОВА ФОРМА:   неозначена форма (інфінітив) – що робити? – читати

ПЕРЕХІДНІСТЬ:

Зн.в.  без прийменника -  гасити пожежу;

Р.в. частина від цілого без прийменника -  принести води;

Р.в. без прийменника із запереченням – не  випив молока.

ВИД: 

доконаний: - що зробити? – прочитати

недоконаний – що робити? – читати

СПОСІБ:

дійсний – зміна за часами – читаю, читатиму, читав;

умовний -  читав би;

наказовий -  читай, читаймо, кинь.

ОСОБА:

І      я   –   ми

ІІ    ти  -    ви

ІІІ   він, вона, воно -  вони

ДІЄВІДМІНИ:

І -  -уть (-ють) – 3 особа множини - читають

ІІ -  -ать (-ять) – 3 ос. мн. – сидять

БЕЗОСОБОВІ:

- на    -но,  -то:   прочитано, випито;

- неозн. ф. -  почало щастити;

- 3 ос.одн. тепер. та майб. часу – щастить, щаститиме;

- сер.р. одн.  мин. часу й умовного способу – щастило, щастило б,

- наказовий спосіб – хай щастить.

Схема морфологічного розбору:

1. Слово для розбору
2. Частина мови (дієслово)
3. Початкова форма (інфінітив)
4. Дієслівна форма
5. Перехідний чи неперехідний
6. Вид (доконаний, недоконаний)
7. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий)
8. Час: теперішній, минулий, майбутній (проста чи складена форма) у дійсному способі
9. Особа (у теперішньому і майбутньому часі)
10. Число (однина чи множина)
11. Рід (у минулому часі, умовному  способі однини)
12. Дієвідміна (1-ша чи 2-га)
13. Синтаксична роль

Допоможи тому, хто несе вантаж, а не тому, хто покладе його.

Допоможи – дієсл., поч.ф .- допомогти, особов. ф., неперехідн., докон. в.  (що зроби?),  наказ. сп., 2 особа, одн., І дієвідм., присудок.

Несе – дієсл., поч. ф. – нести, особ. ф., перехідн., недок. в. (що робить?), дійсн. сп., теп.ч., 3-тя особа, одн., І дієвідм., присудок.