Пятниця, 10.04.2020, 09:31
Приветствую Вас Гость | RSS

Словесник

Меню сайта
Время жизни сайта
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0

Методический кейс

Главная » Файлы » Украинский язык » Правила [ Добавить материал ]

Правила вживання тире у простому та складному реченні
[ · Перейти по ссылке () ] 27.03.2016, 14:29

1. Між підметом і присудком, коли останній виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку, а дієслова-зв'язки немає. При цьому присудок буває як непоширеним, так і поширеним:

Бук — дерево.
Три та сім — десять.
Київ — столиця України.
Мистецтво — найкращий педагог (Гончар).
І один у полі — воїн (Дольд-Михайлик). 

Примітка. Перед заперечним присудком, вираженим іменником у називному відмінку з заперечною часткою не, тире звичайно не ставлять:
Серце не камінь. 

2. Між підметом і присудком, коли один із цих членів речення (або обидва) є інфінітивом:

Говорити — річ нудна.
Працювати слід до дна (М. Рильський).
Життя прожити — не поле перейти (Прислів'я) 

3. Перед це (це є), оце, то, ось (це) значить, якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або неозначеною формою дієслова, приєднується за допомогою цих слів до підмета:

Гетьман, може, як ніхто інший знав, що любити Україну — це найперше захистити її надійно від усіх ворогів (Лупій).
Сміле слово — то наші гармати,
Світлі вчинки — то наші мечі (Грабовський).
Жити мені без праці — значить не жити (Павличко). 

Примітка. Тире ставиться й перед єднальним сполучником (або зрідка після нього) між двома присудками, якщо другий з них виражає щось несподіване або різко протилежне до висловленого першим:

Земля на прощання усміхнулась — і потемніла (Панас Мирний).
Повечеряємо — і за роботу (Тютюнник).
Мигне тільки рябенька спинка або гострий шпичастий хвостик — і зникне (Коцюбинський).
Або — після сполучника:
Я тоді швидко підводжусь і — зирк через комин (Довженко). 

4. На місці пропущеного члена речення, переважно присудка:

Крізь шибку виднілись білі колони тераси, а за ними — квітник (Коцюбинський).
Без витоку нема ріки, 
Як без коріння — крони (Осадчук). 

5. Перед узагальнюючим словом, що стоїть після однорідних членів речення:

День, вечір, ніч, ранок — все біле, все тьмяне (Леся Українка).
Ні спека дня, ні бурі, ні морози — 
Ніщо не вб'є любов мою живу (В. Сосюра). 

6. Після переліку, якщо перелік іде за узагальнюючим словом і не закінчує речення:

Сотні й тисячі українських дівчат: колгоспниць, робітниць, студенток, лікарів, інженерів — у сірих шинелях радянських воїнів ідуть на захід (Бажан).
Українські дореволюційні письменники: Шевченко, Марко Вовчок, Панас Мирний, Нечуй-Левицький — багато творів присвятили зображенню жахливої долі українського народу. 

7. Для виділення прикладок, якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити а саме: 

У своїм невеличкім гурточку він [Гуща] завів новину — гуртову працю(Коцюбинський). 

Примітка. Якщо прикладка є власним іменем, то вона частіше відокремлюється комами:

Обабіч Свирида сиділи Мурий і ще один муляр, Тимко (Копиленко).
Та друг мій, Ярослав, ще й після того не раз був на устах усіх! (Тичина).
Тамарі він чомусь видався схожим на доброго, покривдженого лісовика, Чугайстра, з гуцульської казки(Myшкетик). 

8. Між частинами заперечного порівняння:

...То ж не вовки-сіроманці
Квилять та проквиляють,
Не орли-чорнокрильці клекочуть,
Попід небесами літають, —
То ж сидить на могилі
Козак старесенький,
Як голубонько сивесенький,
Та на бандуру грає-виграває,
Голосно-жалібно співає (Народна дума). 

9. Між реченнями, що входять до безсполучникового складного чи складносурядного речення, якщо в другому з них подано висновок або наслідок дії першого:

Защебетав соловейко —
пішла луна гаєм (Т. Шевченко).
Вдарив революціонер —
захитався світ (Тичина).
Минали літа — росли сини (Головко). 

10. Між частинами безсполучникового складного речення, коли перша частина виражає час або умову, а друга — наслідок:

...Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Марко Вовчок).
Як тільки займеться десь небо — з другого боку встає зараз червоний туман і розгортає крила (Коцюбинський). 

11. Між реченнями, коли зміст їх різко протиставляється:

Ще сонячні промені сплять — 
Досвітні огні вже горять! (Леся Українка).
Закрався вечір, одшуміла праця,
Як сльози затремтіли ліхтарі, —
Та діти наші ночі не бояться (Рильський). 

12. Між двома або кількома власними іменами, сукупністю яких називається вчення, теорія, науковий закон:

Фізичний закон Бойля — Маріотта. 

13. Між двома словами на позначення просторових, часових або кількісних меж (замість словосполучень із прийменниками від... до):

Автотраса Київ — Львів.
Навчання на курсах триватиме протягом січня — квітня.
Пам'ятки української мови XVI — XVIII ст.
Вантаж вагою вісім — десять тон. 

14. Для виділення поширеної групи вставних слів (або вставного речення), що стоїть у середині речення:

... Топольський — молодий чоловік, але — на думку пана посла — надзвичайно талановитий і солідний (Маковей).
Опукою згори — аж вітром зашуміло —
Орел ушкварив на Ягня (Гребінка).
А тоді зопалу — не встигло радіо попередити! — вернулися морози (Яворівський). 

Примітка 2. Коли після тире стоять слова, що повинні бути виділені комами (наприклад, вставні слова), то перша кома опускається:

Не знать звідки взялись [орендарі], наїхали й позбирали панські землі під оренду — звісно, за ту ціну, яку самі призначили (Панас Мирний). 

15. Разом із комою для відзначення переходу від підвищення до зниження інтонації в періоді:

Як тільки ясний день погасне
І ніч покриє божий мир,
І наше лихо трохи засне,
І стихне людський поговір, —
Я йду до берега крутого,
І довго там дивлюся я,
Як із-за лісу, з-за густого
Зіходить зіронька моя (Глібов). 

16. Як додатковий знак після коми перед словом, яке повторюється для того, щоб зв'язати з попереднім реченням наступне (найчастіше підрядне, яке підсилює, доповнює або розвиває головне):

Шевченківський Палій стоїть на порозі того прозріння, до якого доходить Іван Вишенський у поемі Франка, — на порозі усвідомлення, що тільки в діяльнім служінні своєму народові може бути остаточне виправдання людини, що тільки в ньому вища рація людського існування (М. Рильський). 

17. Взагалі для означення спеціально підкреслюваної паузи різного змістового й стилістичного характеру:

Увечері кличуть: "Іди до панночки — розбирати" (Марко Вовчок).
Сьогодні — майбутнього
далину я оком прозираю (Тичина). 

18. З обох боків відокремленої прикладки або перед нею

Над головами в нас сяє маленьке сонце — електрична лампочка… (В. Шевчук)

19. З обох боків вставного речення, якщо воно виражає додаткове зауваження

Один купець, — забув, як звати, — із ярмарку багато грошей віз (Л.Глібов)

20. Після прямої мови перед словами автора або з обох боків від слів автора, якщо вони стоять в середині прямої мови

«За що ж, — хто-небудь попитає, — Зозуля Півня вихваляє?» (Л. Глібов)

21. Перед кожною реплікою в діалозі:

— Привіт!

— Привіт!

— З новосіллям! Можна до вас?

 

Категория: Правила | Добавил: panova
Просмотров: 2127 | Загрузок: 241 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии и видеть ссылки на материалы могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск