Правопис слів іншомовного походження
У словах іншомовного походження И пишемо за «правилом дев’ятки» — після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (де ти з’їси цю чашу жиру)
Буква
|
Правила правопису
|
Приклади
|
И
|
В основах слів (загальні назви) перед наступним приголосним (крім й):
|
динаміка, джинси, символ, цитата, ритм, дизель (але: мартіні, місіс, сіті)
|
У складних словах з першою частиною ди-, що означає «двічі»:
|
дилема, дифтонг, дилогія, дискусія, дивіденд
|
У префіксах анти-:
|
антибіотик, антициклон, антитеза
|
Після ц у словах, що починаються на деци-
|
децибел, дециметр, децилітр
|
У географічних назвах і прізвищах
|
які закінчуються на -ида,
-ика
|
Атлантида, Флорида, Арктика, Америка
|
Після літер, що позначають шиплячі приголосні (ж, ч, ш) і після ц
|
Алжир, Цицерон Вашингтон, Чикаго
(але: Джібуті, Чувашія)
|
У звукосполученні -ри перед приголосними
|
Мадрид, Гринвіч, Єрихон, Кембридж, Крит (але: Річард, Річмонд, Ріца, Ріо-де-Жанейро, Австрія)
|
В інших власних назвах, що підпадають під правило «дев’ятки»
|
Аргентина, Сицилія, Тибет, Ватикан (але: Сідней, Сімферополь, Сінгапур)
|
У деяких власних назвах
|
Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Китай, Пакистан
|
У давно запозичених словах
|
Єхидна, імбир, кипарис, вимпел, спирт, химера
|
У словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських
|
киргиз, кинджал, кисет, кишлак, шпинат, кизил
|
У словах церковного вжитку
|
єпископ, митрополит, херувим, християнство, митра
|
І
|
На початку слова
|
історія, ідеал, імітатор, Іліада, Індія
|
Після приголосного перед голосним та й
|
авіатор, Греція, тріо, Горацій
|
У власних назвах після приголосних (крім «дев’ятки») перед іншим приголосним і в кінці слова
|
Кіпр, Візантія, Сочі, Поті
|
Увага! Дізель (прізвище) — дизель (двигун), Сілует (прізвище) — силует (обрис)
|
Після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, л, н (крім «дев’ятки») перед іншим приголосним у загальних назвах
|
бізнесмен, вітраж, фінал, ліра, хітон, мінор
|
У кінці невідмінюваних загальних назв
|
Візаві, поні, конфеті, жалюзі
|
Ї
|
Після голосних, але в складних словах і після префіксів пишемо і
|
атеїзм, Каїр, Альтаїр, круїз, Ізмаїл; староіспанський, поінформувати, доісторичний
|
У кінці власних назв (після голосного чи м’якого приголосного)
|
Гаваї, Гімалаї, де Віньї
|
|