Среда, 01.04.2020, 20:32
Приветствую Вас Гость | RSS

Словесник

Меню сайта
Время жизни сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Методический кейс

Главная » Файлы » Украинский язык » Правила [ Добавить материал ]

Прислівник як самостійна частина мови
10.01.2016, 16:36

ПРИСЛІВНИК

Прислівник- це незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або ознаку іншої ознаки (надто повільний, повернути праворуч).).

На відміну від інших самостійних частин мови прислівник не змінюється ані за числами, ані за відмінками, не має він також і ознак роду.

Прислівник не має свого, властивого тільки йому лексичного значення. Воно зумовлене лексичними значеннями тих частин мови, від яких він утворюється (день- вдень, мій- по-моєму, осінь- восени).

Прислівники мають властиві тільки їм словотоворчі суфікси -о, -е (тепло, добре, важче), -и, -ому, -єму (по-братськи, по-моєму).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ПРИСЛІВНИКА

Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення- обставини (Так жадібно раптом захотілося йому жити, що він навіть від однієї цієї думки задихнувся).Інколи прислівник виступає у ролі присудка (Сонце низенько, то й вечір близенько).

У реченні прислівник пов’язується з дієсловом, а також з прикметником і, рідше, з іменником.

Прислівник, який пов’язується з дієсловом, виступає як обставина способу дії, місця, часу, міри, мети чи ступеня (Небо помітно (наскільки?) посвітлішало; Навкруги (де?) бриніла весна).

Прислівник, що пов’язується з прикметником або іншим прислівником, служить для вираження ознаки якості- міри або ступеня її вияву і виступає в реченні обставиною міри (Ось зовсім(наскільки?) з-за гори з’явився корабель).

РОЗРЯДИ ПРИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Прислівники поділяються на :

ОЗНАЧАЛЬНІ ТА ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИ

За значенням і роллю в реченні прислівники поділяються на означальні і обставинні.

ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ

Означальні прислівники поділяються на якісно-позначальні, кількісно- позначальні іприслівники способу дії:

ЯКІСНО-ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ

Якісно- означальними прислівники- це прислівники на -о, -е , що виражають якісну ознаку дії, відповідають на питання як? і переважно утворюються від якісних прикметників (дешевий®дешево, лагідний® лагідно).

Якісно- означальні прислівники можуть мати вищий і найвищий ступені порівняння (веселіше, найкраще, значно вище):

Вищий ступень порівняння прислівників має просту і складену форми:

Для підсилення або уточнення значення прислівників вживаються також слова багато, куди, ще, трохи, значно (ще точніше, трохи гучніше).

Найвищий ступінь порівняння прислівників також має просту і складену форми:

ІНШІ ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ

Кількісно- означальні прислівники характерізують дію, стан чи ознаку з боку кількостіі міри вияву. Вони відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою? (надвоє, трохи, занадто).

Прислівники способу дії вказують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Прислівники цієї групи відповідають на питання як? яким способом? яким чином? (читатинапам’ять, говорити по-українському).

ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИ

Обставинні прислівники виражають різні обставини дії і поділяються на прислівники часу, місця, мети і причини:

Прислівники часу вказують на час, коли відбувається дія і відповідають на питання коли? відколи? з якого часу? доки? по який час?

Прислівники місця означають місце або напрямок дії і відповідають на питання де? куди? звідки? доки? по який час?

Прислівники мети означають мету дії і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?

Прислівники причини вказують на причину дії і відповідають на питання чому? з якої причини? через що?

ПЕРВИННІ ТА ВТОРИННІ ПРИСЛІВНИКИ

За походженням прислівники поділяються на первинні та вторинні:

До первинних прислівників належить незначна частина прислівників, які утворилися так давно, що зараз навіть важко установити первісну форму.

Це:

До вторинних прислівників належить більшість прислівників української мови. Це слова, походження яких легко встановлюється співвідношенням прислівника з основами інших частин мови (по-людськи, хвилююче, верхи, кругом, по-своєму), або з основою іншого прислівника (як первинного, так і вторинного: дотепер, ледве-ледве, післязавтра, кудись).

Лексичне значення цих прислівників співвідноситься з лексичним значенням усіх повнозначних частин мови, від яких вони утворені.

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ПРИСЛІВНИКІВ

  1. Запишіть слово. Визначте частину мови слова.
  2. Визначте розряд за значенням: означальний чи обставинний.
  3. Визначте ступінь порівняння (якщо є).
  4. Визначте синтаксичну роль.
Правопис прислівників


Прислівники можуть писатися разом, окремо і через дефіс.
Через дефіс:
1. Утворені за допомогою префікса по- і суфіксів -ому, -єму, -е, -ипо-святковому, по-твоєму, по-перше, по-людськи.
2. Утворені за допомогою часток будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то, -от, -такибудь-коли, коли-небудь, казна-де, хтозна-скільки, так-то, де-таки, як-от.
3. Утворені з двох прислівників, повторенням одного й того ж слова, повторенням основи, сполученням синонімів або антонімів: вряди-годи, швидко-швидко, рано-вранці, часто-густо, більш-менш. 
4. Прислівники по-латині і на-гора.
5. Через два дефіси пишуться слова: будь-що-будь, віч-на-віч, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як, всього-на-всього.

Окремо: 
1. Прислівники в одному, в цілому, в основному. 
2. Слова, які відповідають на два запитання у реченні – запитання прислівника і запитання непрямих відмінків:1. У гурті робити, що з гори (з чого? звідки?) бігти. 2. А згори (звідки?) яскраво світить сонечко.
4. Прислівники типу по-новому треба відрізняти від поєднання прийменника з прикметником по новому. 1. Живемо (як?) по-новому. 2. Машини пішли (по якому?) по новому мосту.
5. Запам’ятати: без відома, без жалю, без кінця, без ладу, без потреби, без промаху, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без толку, без тями, без угаву, без упину, без черги, в гості, в далечі, в затишку, в міру, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в разі, в результаті, в цілості, від ранку до вечора, день у день, до біса, до відома, до вподоби, до загину, до краю, до ладу, до лиця, до обіду, до останку (але наостанку), до пари, до пори, до побачення, до пуття, до речі, до решти (але врешті), до смаку, (але всмак), за дня, за кордоном, за рахунок, з боку на бік, з дому (але додому), з переляку, з розгону, з усіх усюд, на бігу, на весну (але навесні), на вибір, на виплат, на відчай, на відшибі, на віку, на гамуз, на диво, на добраніч, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на око, на прощання, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на смерть, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на щастя, над силу (але насилу - ледве-ледве), не з руки, під боком, по змозі, по можливості, по правді, по суті, по черзі, по честі, рік у рік, тим часом (але тимчасом як), у вигляді, у височінь, у вічі, уві сні, у сто крат (хоч стократ), у поміч, час від часу, а також прислівник, утворений від займенника: на ніщо (але нінащо).
6. Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого слова в різних відмінках: кінець кінцем (наз. + орудн.), сам на сам (наз. + знах.).
Перша частина пишеться окремо, а дві наступні – через дефіс: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен.

Разом: 
Більшість прислівників пишуться разом: вбік, взимку, навпростець.
Запам’ятати: безвісти, безперестанку, безустанку, ввечері, ввік, вволю, вголос, вдалечині, вдалечінь, відразу, вкрай, влад, внаслідок, внизу, вночі, вплач, впору, врівень, врозкид, врозліт, врозсип, вслід, всмак, вшир, довіку, доверху, догори, додолу, додому, замужем, заочі, зараз, збоку, зверху, звіку, ззаду, зозла, зісподу, знизу, зранку, зроду, зсередини, ізвечора, навесні, навиліт, навік, навіки, напівдорозі, напідпитку, напоказ, наполовину, наприклад, наспіх, одвіку, поверх, повік, позаду, поночі, скраю, спідлоба, спідсподу, спереду та ін.

Написання "не" з прислівниками.

  • 1) З більшою кількістю прислівників "не" пишеться окремо не тут, не треба, не можна, не жаль, не по-людськи, не по-моєму, не сьогодні, не вперше.
  • 2) "не" пишеться разом, якщо прислівник без частки "не" не вживається: невдовзі (немає вдовзі) не невпинно (немає впинно), аналогічно нещадно, неквапом, несамовито, нехотя і под.
  • 3) В інших випадках "не" пишеться разом або окремо залежно від змісту речення:

а) якщо до прислівника з "не" є синонім, пишеться разом – : недоброзичливо (вороже), недобре (погано), нелегко (важко);
б) якщо в змісті речення є протиставлення - окремо: – іти було не легко (а важко); нам було не страшно (ми не боялися).

Категория: Правила | Добавил: panova
Просмотров: 2765 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии и видеть ссылки на материалы могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск