|
Речення- це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування (він довго збирався це зробити, але не встиг).
Речення - основна одиниця синтаксису.
Речення - комунікативна одиниця (від лат. сommunicatio- спілкування, передача інформації).
Основними ознаками речення є предикативність та інтонація завершеності.
ЕМОЦІЙНО НЕЙТРАЛЬНІ ТА ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНІ РЕЧЕННЯ
РОЗПОВІДНІ, СПОНУКАЛЬНІ І ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ
КВАЛІФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ
ПРЕДИКАТИВНІСТЬ ТА ІНТОНАЦІЯ ЗАВЕРШЕНОСТІ
Предикативність (від лат. рraedicatio - стверджене, сказане, висловлене) - це віднесеність змісту речення до об'єктивної дійсності.
Предикативність властива будь-якому реченню і виявляється в ознаках часу, особи, а також в оцінці сказаного розповідачем (бажаність чи небажаність, реальність чи нереальність, впевненість в істинності чи ні).
Інтонація завершенності оформлює речення як цілу синтаксичну одиницю.
Речення поділяються на:
| речення |
| 1. |
· розповідні (стверджувальні та заперечні) · питальні (власне питальні і риторично питальні) · спонукальні |
| 2. |
емоційно нейтральні і емоційно забарвлені |
| 3. |
- прості і складні |
За метою висловлювань розрізняють три типи речень: розповідні, спонукальні і питальні:
| речення |
приклади |
| розповідне |
На горі стояло величезне місто |
| спонукальне |
Повій, буйний вітер! |
| питальне |
Чи доводилось Вам тут бувати? |
Розповідні речення містять у собі певну інформацію, повідомляють про якийсь факт чи подію (Вчора відбулося засідання Верховної Ради; Ми раді тебе бачити).
Серед речень цього типу виділяють:
| речення |
приклади |
| стверджувальне |
Є в Україні одне містечко |
| заперечне |
Не хотів я цього робити |
Інтонація розповідних речень характерізується зниженням тону наприкінці речення.
Спонукальні речення закликають до дії, висловлюють наказ, побажання, вимогу чи дозвіл. Цей тип речення має свою, так звану спонукальну інтонацію, якій властиві високий тон і пришвидшений темп: Вставай, хто живий, в кого думка повстала! (Леся Українка).
Серед питальних речень, які виражають думку- питання, виділяють такі речення:
| речення |
приклади |
| власне питальне |
Скажіть, котра година? |
| риторичне питальне |
Що ж це у світі діється? |
Власне питальні речення потребують відповіді (Скажіть, котра година?).
Відповідь на риторичні питання не передбачена (Що ж це у світі діється?)
Інтонація питальних речень характерізується підвищенням тону на слові, з яким пов'язується питання.
За емоційним забарвленням речення поділяються на емоційно нейтральні і емоційно забарвлені речення:
| речення |
приклади |
| емоційно нейтральне |
Цікава книжка. |
| емоційно забарвлене |
Яка цікава книжка! |
Емоційно нейтральні речення-це розповідні, питальні і спонукальні речення зі звичною для них інтонацією.
Емоційно забарвлені речення-це ті ж розповідні, питальні і спонукальні речення, але вимовлені з окличною інтонацією.
За структурою речення поділяються на прості і складні:
| просте речення |
Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна (М.Рильський) |
| складне речення |
Ще сніг кругом, ще голі віти в дуба, і не курличуть в небі журавлі (В.Сосюра) |
Простим називається речення, в якому є тільки одна граматична основа (предикативний центр).
У складного реченні таких основ може бути декілька.
Прості речення можуть ускладнюватися відокремленими другорядними членами, однорідністю різних членів речення, звертанням, вставними і вставленими словами, сполученнями і реченнями.
Просте речення може бути:
| просте речення |
| 1. |
непоширене і поширене |
| 2. |
односкладне: · дієслівне (означено-особове, безособове, неозначено-особове, узагальнене-особове); · іменне (називне) |
| 3. |
неповне |
| 4. |
ускладнене |
| 5. |
з однорідними членами |
| 6. |
з відокремленими членами |
| 7. |
зі звертанням |
| 8. |
зі вставними і вставленими компонентами |
|