Просте речення може ускладнюватись однорідними членами речейння, відокремленими членами речення, вставними і вставленими конструкціями, звертаннями: Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим (О. Довженко). Першу частину цього складного речення ускладнено поширеним звертанням (виділене крапками), а другу — відокремленою обставиною й однорідними присудками.
Однорідні члени речення
Однорідними називають члени речення, що поєднані сурядним зв’язком, вони відповідають на однакове питання, відносяться до одного члена речення й виконують однакову синтаксичну роль: Червоне сонце закотилося в імли, розчинилося в ній десь там, за непроникною пеленою, пірнуло за обрій (В. Думанський).
| Розділовий знак |
Правило |
Приклади |
| Кома ставиться між однорідними членами речення |
поєднаними безсполучниковим зв’язком[О, О, О] |
Ось виструнчились у весняному святковому вбранні вишні, сливи, черешні, груші (О. Копиленко). |
| |
поєднаними протиставним сполучником а, але, та (-але), зате, проте, однак [О, а О] |
Будь сміливим не язико, а ділом (Нар. тв.). |
| |
поєднаними повторюваними сполучниками[і О, і О]; [ні О, ні О]; [то О, то О]; [чи О, чи О]; [чи то О, чи то О]; [не то О, не то О]; [або О, або О]Зверніть увагу! Якщо частина однорідних членів поєднана безсполучниковим зв’язком, а частина за допомогою сполучників, то кома ставиться між усіма однорідними членами (у тому числі й перед першим сполучником) [О, О, і О, і О] |
Не то сон, не то забуття склепляло повіки (М. Коцюбинський).Чорніє поле, і гай, і гори (Т. Шевченко). |
| |
веденими парамиЗверніть увагу! Якщо однорідні члени поєднані парними сполучниками не тільки…, ай…; не тільки…, але й; як…, так і… ;хоч…, але…; не стільки… у скільки…; не стільки…, як…; не так…, як… , то кома ставиться перед другим компонентом [як О, так О] |
Повторах і пасіках, по байбаках і долинах ні на хвилину не затихав спів (В. Шевчук). Батько хоч і нічого ж говорить, та все пильно на мене поглядає (Марко Вовчок). |
| Крапка з комою ставиться |
між поширеними однорідними членами речення, особливо якщо в середині хоч би одного 3 них є коми [О; О] |
На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать (Т. Шевченко). |
| Тире |
Між однорідними членами речення з безсполучниковим протиставним зв’язком (на місці ніби пропущеного сполучника а) [О-О] |
3 гоподи не біжить -вихором вилітає Мар’яна (М. Стельмах). |
Зауважте! Кома не ставиться між компонентами усталених сполук типу і так і сяк, і туди і сюди, і вдень і вночі, ні туди ні сюди, ні сяк ні так, ні вдень ні вночі, ні риба ні м’ясо, а також між однорідними членами речення, що поєднуються повторюваним сполучником і утворюють тісну смислову єдність: Ні вдень ні вночі не стихає клепання коси.
Однорідні й неоднорідні означення
| Означення однорідні, якщо |
Приклади |
| характеризують предмет и одному плані |
Пливла весна, на степи-килими сипала сині, блакитні, жовті, зелені стрічки (С. Васильченко). |
| суто позитивні або суто негативні за значенням |
На липах з’явилось свіже, молоде, пашне листя (В. Собко). Холодний, різкий вітер немилосердно бив в обличчя (М. Коцюбинський). |
| вжиті в переносному значенні (епітети) |
Із невлежаного туману вийшов синьооюш, золо-точубий вересень (М. Стельмах). |
| перше непоширене (прикметник чи дієприкметник), а друге поширене (словосполучення) |
Де-не-де ще тремтів на гілці одинокий, скручений дочкою листочок (О. Донченко). |
| кожне наступне означення підсилює, уточнює або пояснює попереднє |
Батьків на випускному вечорі полонило особливе ніжне почуття до своїх дітей і до школи (3 газети). |
| стоять після означуваного слова |
Бери шаблю гостру довгщпа йди воювати (Нар. тв.). |
Зауважте! Якщо прикметники-означення характеризують предмет у різних планах, то вони неоднорідні й між ними кома не ставиться: Київські сизі гори стали фіолетові (І. Нечуй-Левицький).
Зауважте! Якщо із двох означень перше поширене (словосполучення), а друге непоширене (прикметник чи дієприкметник), ТО ВОНИ неоднорідні й між ними кома не ставиться, порівняйте: Понад самою Ворсклою на вилизаному хвилею вологому піску лежали впродовж берега люди (О. Гончар) і Понад самою Ворсклою на вологому, вилезаному хвилею піску лежали впродовж берега люди.
Двокрапка й тире при однорідних членах речення з узагальнювальним словом
Узагальнювальне слово — назва, що охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії чи обставини (вони є однорідними членами). Значення узагальнювального слова розкривається через однорідні члени речення: Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і з дверей повискакували всі: і Карно, й Лаврін, і Кайдагииха, й Ме-латка (І. Нечуй-Левицький).
Узагальнювальними словами, як правило, бувають займенники (все, всі, ніхто, ніщо) й прислівники (всюди, скрізь, ніде та т.), рідше — словосполучення. Узагальнювальні слова виступають тим самим членом речення, що й однорідні члени.
| Розділовий знак |
Правило |
Приклади |
| двокрапка |
після узагальнювального слова перед однорідними членами речення (після узагальнювального слова можуть стояти слова як-от, а саме, наприклад] у такому разі перед цими словами треба ставити кому, а після них — двокрапку) |
Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б. Олійник).Багато поетів, а саме: Б. Олійник, Л. Костенко, П. Тичина — оспівували давню й нову красу Києва (3 довідника). |
| тире |
після однорідних членів речення перед узагальнювальним словом |
Тонкі брови, русяві дрібні кучері, тонкий ніс, рум ‘яні губи — усе дихало молодою парубочою красою (І. Нечуй-Левицький). |
Зауважте!Якщо однорідними членами, що стоять після узагальнювального слова, речення не закінчується, то перед ними ставиться двокрапка, а після них — тире: Усі квіти: маки, ромашки, волошки — тягнуться до сонця (М. Коцюбинський).
Відокремлення додатків
Відокремлюються додатки, що мають значення виключення, виокремлення і вводяться в речення прийменниками крім, окрім, опріч, замість, за винятком, на відміну від, особливо, наприклад, зокрема:
Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле (І. Нечуй-Левицький). Окрім кімнат для навчання й відпочинку, споруджено літній і зимовий басейни (3 газети). Додатки відокремлюють комами.
Відокремлення обставин
Здебільшого відокремлюються обставини, виражені дієприслівником, дієприслівниковим зворотом, а також іменником у непрямих відмінках чи прислівником. Обставини відокремлюють комами.
Зауважте! Дієприслівники легко визначити за суфіксами -учи-, (-ючи-); -ачи- (-ячи-); -ти-, -вши-: співаючи, лежачи, прийшовши.
| Обставини, виражені |
Відокремлюються |
Не відокремлюються |
| дієприслівником |
як перед присудком, так і після нього: Падаючи, сніжинки витаниьовивали вальс (І. Коваль). Полягали спати, повечерявши. |
із значенням способу дії (відповідає на питання як?) після присудка: Пішов козак ОЛШШи (Т. Шевченко). Цю вправи виконують лежачи. |
| дієприслівниковим зворотом |
як перед присудком, так і після нього: Чоми ліси чекають мене знову, на щит піднявши сонце і зорю? (Л. Костенко). Швидко повечерявши, полягали спати (Панас Мирний). |
фразеологічного типу: Годі вже панами сидіти згорнувши руки (І. Нечуй-Левицький). |
| прислівником, іменником у непрямих відмінках (частіше з прийменником) |
із значенням уточнення місця, часу чи способу дії (при цьому обставин має бути не менше двох, друга з яких відокремлюється, бо вужча за значенням, конкретніша): Десь за селом, на гонах далеких, гасло сонце (А. Головко). Лис Микита обережно, лисячим звичаєм, виліз із нори (І. Франко). Зустрінемося закількаднів, у п’ятницю. |
якщо обставини різні за значенням (одна обставина часу, а друга — місця чи навпаки): Серед ночі над степом ані хмаринки (В. Підмогильний). |
Зауважте! Не відокремлюються дієприслівникові звороти-обстави-ни, що приєднуються сполучником і як однорідний член речення до інших обставин: Бійці боролися мужньо іне шкодуючи свого життя.
Зауважте! За бажанням автора відокремлюються обставини, що вводяться словами всупереч, наперекір, попри, залежно від, відповідно до, згідно з, у зв’язку з, на відміну від, особливо: Звідси, особливо вночі, у всій своїй величі й красі виступає древній і вічно молодий Київ (Я. Ваш). Кожен етап змагання треба проходити згідно з правилами (3 інструкції).
Обов’язково відокремлюються обставини з прийменниками починаючи з, кінчаючи, незважаючи на: Незважаючи на насприятливк погоду, ми все ж таки поїхали відпочивати до моря.
Відокремлення означень
Здебільшого відокремлюють означення, що виражені дієприкметниковим зворотом чи прикметниками. Означення, як правило, відокремлюють комами, рідше — тире.
Зауважте! Для відокремлення означень визначальними стають такі критерії:
- чим виражене означення (прикметником, дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом; іменником у непрямих відмінках);
- кількість означень (одне чи кілька);
- місце означення щодо означуваного слова (перед ним, після нього чи на відстані від нього);
- чим виражене означуване слово (іменником, займенником чи, взагалі, пропущене, уявне).
| Означення, виражені |
Відокремлюються |
Не відокремлюються |
| Узгоджені означення |
| дієприкметниковим зворотом |
після означуваного слова: День, залитий сонячним теплом, поволіволі згасав (І. Коваль). |
перед означуваним словом: Залитий сонячним теплом день поволі згасав. |
| кількома прикметниками чи дієприкметниками |
після означуваного слова, якщо перед ним уже є означення: Досвіні огні, переможні, урочисті, прорізали темряву ночі (Леся Українка). |
якщо перед означуваним словом немає означення, то відокремлення залежить від бажання автора: Огні переможні, урочі прорізали темряву ночі і Огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (такі означення частіше відокремлюють, ніж не відокремлюють) |
| прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом |
к перед, так і після означуваного слова, вираженого особовим займенником: Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця (О. Гончар). Стримана й чемна, вона була дуже вродливою з лиця. Щасливими покидали футбольне поле (3 газети). Означуване слово-займенник може бути пропущене: Окрилений, покидаю своє весняне пристанище й вирушаю додому (І. Коваль). |
|
| прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом |
якщо між означенням і означуваним словом стоять інші члени речення: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (О. Довженко). Зорі спадали з неба, білі, непрозорі, і клалися в намети (Леся Українка). |
|
| Неузгоджені означення |
| іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками чи без них) |
як перед, так і після означуваного слова: В окулярах і в чорному платті, трохи манірна, Лідя нагадувала класну наглядачку старих часів (О. Донченко). Вийшов з хати дід Грииай, в одній сорочці, в крамних синіх штанях(І. Нечуй-Левицький). |
|
| інфінітивом |
перед яким можна поставити а саме. Нам випала завидна роль — бути біля джерела оновлення життя (3 газети). Це вже звичка в мене така — поговорити! (Б. Харчук). |
перед яким не можна поставити а саме: Стала наближатися година вирушати в дорогу (С. Васильченко). |
Зауважте! Означення, виражене дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом, відокремлюється комами лише тоді, коли воно має обставинний відтінок причини (перед означенням можна поставити слова будучи, бувши): Знесилений кінь зупинився. Налякані громом, курчата збилися докупи.
Зауважте! Перед непоширеними означеннями, що стоять у кінці речення, ставиться, як правило, тире: Великі асигнування передбачено на розвиток металургії — норної і кольорової (3 газети).
Відокремлення прикладки
Прикладка — різновид означення, тож і відокремлюється вона в тих же нипадках, що й означення:
|