[    ], (звідки…)

Хилилися густі лози, звідки вітер віє (Народна творчість).

Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, співвідносне (головна і підрядна частина об’єднані сполучним словом звідки), складнопідрядне з підрядним обставинним місця, двокомпонентне, нерозчленоване, підрядна частина стосується одного члена речення:

1.Лози – простий підмет, виражений формою множини іменника, назва неістоти, назва предмета, загальна назва, називний відмінок.

Хилилися – простий дієслівний присудок, виражений формою минулого часу дієслова недоконаного виду, неперехідна форма, форма множини.

Густі – узгоджене означення, виражене формою називного відмінка множини прикметника.

2.Вітер - простий підмет, виражений формою однини іменника, назва неістоти, назва предмета, загальна назва, називний відмінок.

Віє – простий дієслівний присудок, виражений формою теперішнього часу дієслова недоконаного виду, неперехідна форма, форма однини.

Звідки – обставина,  виражена сполучним словом.

                     [    ], (де…)                                  

Зостав у душі заповітний куток, де казка дріма, як маля (Б.Олійник).

Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне, співвідносне (головна і підрядна частина об’єднані сполучним словом де), складнопідрядне з підрядним означальним, двокомпонентне, нерозчленоване, підрядна частина стосується одного члена речення:

1. Зостав у душі заповітний куток - головна частина складного речення, просте, двоскладне, повне, поширене, розповідне, неокличне, неускладнене.

Куток - простий підмет, виражений формою однини іменника, назва неістоти, назва предмета, загальна назва, називний відмінок.

Зостав - простий дієслівний присудок, виражений формою минулого часу дієслова недоконаного виду, форма чоловічого роду, неперехідна форма, форма однини.

Заповітний – узгоджене означення, виражене однини відносного прикметника, називний відмінок.

У душі - виражає семантику місця та виражена відмінково-прийменниковою конструкцією (у+ місцевий відмінок іменника).

2.Де казка дріма, як маля – підрядна частина складного речення, просте, двоскладне, повне, поширене, розповідне, неокличне, ускладнене порівняльним зворотом.

Казка - простий підмет, виражений формою однини іменника, назва неістоти, назва предмета, загальна назва, називний відмінок.

Дріма - простий дієслівний присудок, виражений формою теперішнього часу дієслова недоконаного виду,  неперехідна форма, форма однини.

Де - обставина, виражає семантику місця та виражена сполучним словом.Як маля – обставина способу дії, виражена порівняльним зворотом.

[Наш  талановитий земляк Іван Костиря опинився  в числі тих справжніх майстрів пера], (чиї книги і понині йдуть до своїх читачів).
Характеристика речення:
розповідне, неокл., складне, складнопідрядне з підрядним означальним, яке приєднується до головного сполучним словом чиї, відокремлюється комою.
1. Головне: формально просте, двоскладне, поширене, повне, неускладнене :

наш – узгоджене означення, вираж. займ.,  талановитий-узгоджене означення, вираж. прикм.,  земляк - простий іменний підмет, вираж ім.,  Іван Костиря – прикладка, вираж. імен.,опинився- простий дієслівний присудок, вираж. дієсл., в числі майстрів –обст. місця, вираж.  двома ім., тих - узгоджене означення, вираж. займ., справжніх – узгоджене  означення, вираж. прикм.,  пера – неузгоджене означення , вираж. ім.
2 . Підрядне: формально просте, двоскладне, поширене, повне, неускл.:

чиї – узгоджене означення, вираж. займ., книги - простий іменний підмет, вираж. ім., понині – обставина часу, вираж прислівником, йдуть - простий дієслівний присудок, вираж. дієсл., своїх -  узгоджене означення, вираж. займ., читачів - непрямий  додаток, вираж. ім.
[     ],  (чиї   ).  Питання від головної частини до залежної:  яких?