Среда, 01.04.2020, 20:24
Приветствую Вас Гость | RSS

Словесник

Меню сайта
Время жизни сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Методический кейс

Главная » Файлы » Украинский язык » Развитие речи [ Добавить материал ]

8 клас. Підготовка до твору-опису пам’ятки історії та культури на основі власних спостережень
20.01.2016, 19:06

Тема: Розвиток  зв’язного мовлення. Підготовка до твору опису пам’ятки історії та культури на основі власних спостережень. ”Собор як символ духовної краси людей”
Мета: 
    підготувати до твору-опису пам’ятки історії та культури на основі власних спостережень
    розвивати вміння опрацьовувати додаткові джерела, вести пошукову діяльність
    виховувати духовну культуру, любов до рідного краю.

Задачі  уроку: 
    формувати уміння й навички побудови зв’язних висловлювань
    збагачувати їх лексику, словниковий запас
    розвивати культуру усного і писемного мовлення
    формувати вміння співпраці групі, робити самоаналіз і взаємо -аналіз
    розвивати творчість, вміння користуватись коп’ютерною графікою
    закріплювати вміння працювати з технічною картою уроку, тлумачними словниками.

Тип уроку: урок-подорож

Методи уроку: робота в групах

Наочність: карта України, телевізор, відеомагнітофон, комп’ютер,        ілюстрації  соборів Святогір’я, фотовиставка, технологічні карти, тлумачні
словники.

Література:

1.Яремчук В. Дидактичний матеріал для розвитку мовлення учнів 8 класу
   загальноосвітньої школи // Українська мова і література в школі-№6.-2005.
   -с. -11 -17.
2.Додов В.Н. Святые Горы: От забвения к возрождению-К.: РПО «Полиграфкнига», 1995-356с.
3.Краткое историческое описание Свято-Успенской Святогорской пустыни.
4.Карта-схема Славяногорска курортного.
5.Данилова Л.И. Камень, глина и фантазія.- М.: Просвещение, 1991
6.Корницька Г.Г. Українська мова 8 клас. Плани-конспекти уроків.-Х.: Ранок,
   2002.
7.Великий тлумачний словник сучасної української мови.-К.: Ірпінь, 2001

І. Організаційний момент. Мотивація.
    -Добрий день, діти! Сідайте. Ми раді бачити шановних гостей на нашому уроці розвитку зв’язного мовлення. Епіграфом нашого уроку є слова  
В. Симоненка:
”Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік”.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
   (Учень читає вірш “Рідна земля”, по телевізору показують уривки з фільму про Києво-Печерську Лавру)
Рідна земля
Ти даєш мені сонце погоже,
І повітря даєш і снагу…
Не вславляти тебе я не можу
Отаку, як життя, дорогу.
Ти коли б я була не людина,
А зелена береза була,
Я шуміла б про тебе в долині.
Твоя слава ще більше б росла.
І коли б солов’єм я співучим
У твоїх народилась лісах,
То про тебе, велику й могучу,
Я навчила б співати небеса.
 (В.Ткаченко)
Учитель:
Україна багата на пам’ятки історії та культури, духовної краси і святості нашого народу. Одна з найдавніших і найвідоміших з таких пам’яток є Києво-Печерська Лавра. Але недалеко від нас знаходиться не менш давня; не менш відома пам’ятка Свято гірська Лавра (показ на карті України). Кожен з нас, і не один раз, був у  цих місцях. Тому темою нашого уроку є : “Підготовка до твору-опису пам’ятки історії та культури на основі власних спостережень  “Собор як символ духовної краси людей”. 
Наш клас сьогодні перетворюється на Клуб Наукових Знахідок.  У нас діють Лабораторія Наукових Досліджень, яку складають   історики, архітектори, етимологи і біологи; Лабораторія Пошуку: краєзнавці, етнографи, дизайнери і консультанти з Лабораторії Пропозицій: агенти туристичної фірми, фотокореспонденти і   екскурсоводи, а також Лабораторія Експерименту, у якій будуть представлені творчі роботи і комп’ютерна графіка. Діти об’єднані у 3 групи-Лабораторії, кожна група має керівника (встають)
Кожен учень отримав технологічну карту уроку, у якій  представлені етапи нашого уроку, завдання для практичної частини і система оцінювання: самооцінка, оцінка керівника групи і оцінка  вчителя. Кожна Лабораторія отримала домашнє пошукове  дослідницьке завдання і ми починаємо його огляд. Це все допоможе нам підготуватись до твору-опису.

ІІІ. Підготовка до твору. Практична частина.
 -І етап. Дослідження історії Святогірська. 
Ви прослухаєте повідомлення і складете хронологію заснування Свято гірського чоловічого монастиря.
Сьогодні на уроці будуть звучати такі слова, запам’ятайте їх значення.
Лавра – великий православний чоловічий монастир, підпорядкований у своїй діяльності найвищій церковній владі.
Собор – головна чи велика церква в монастирі.
Церква – будівля, в якій відбувається християнське богослужіння.
Печера – порожнина в земній корі чи гірському масиві, що має вихід на вулицю.
Монах або чернець – чоловік, що живе самотньо, уникає спілкування з людьми.

Доповідь 1.
Святогірська Лавра після святих Київських печер одна з найвідоміших і най-глобальніших пам’яток духовності і історії нашого народу. Проведено багато археологічних досліджень. Одні науковці говорять, що Святогірська Лавра з’явилась ще в докиївські часи (VIII-IX ст.), інші-після монголо-татарської навали (XIII-XIV ст.).
Найвідоміший історик Слобідської України Дмитро Багалій вважає, що Святогірський монастир заснований українськими вихідцями після Брестської унії у 1596 року, коли посилилось гоніння на православних священників та християн. Але документів не знайдено. Є невеликий запис про місцевість на Сіверському Дінці «Святі гори» у відомих «Записках про московські справи» Сигізмунда Герберштейна - австрійського посла, який у 1505 році декілька разів об’їздив Росію. Перший документ, у якому згадується про монастир датується 1624 роком, коли російський цар Михайло Федорович надав тамошнєму духовенству право користуватись землею в усьому окрузі і грамоту на отримання пороху та свинцю.

Доповідь 2.
Святогірський Успенський монастир засновано у 1624 році. Він мав тільки печери у крейдяних виступах над Сіверським Дінцем. Ченці-пустинники тут почали заселятися ще наприкінці ХІ століття.
Наприкінці XVII ст. на вершині крейдяної скелі зведено Миколаївську церкву на місці зруйнованої печерної церкви Святої Богородиці. З 1788 по 1844 рік Успенський монастир було закрито. З його відновленням побудовано Успенський Собор за проектом архітектора О.Горностаєва. У 1922 році знову монастир закрито і там організовано Будинок відпочинку. 1980 року оголошено архітектурний комплекс Святогірського монастиря Державним історико-архітектурним заповідником. У 1992 році Свято-Успенський чоловічий монастир відновив діяльність.

-Дякуємо. Керівники груп слідкують за роботою учнів.

ІІ етап. Спостереження біологів.
Прослухайте і складіть речення, у якому розкриєте флору Святогірська.

Доповідь.
Дуже цікаво, що багато мільйонів років тому на місці сучасного Святогірська шуміло море. Але пізніше море висохло, різко піднялась суша. Сухішим став клімат і замість вічнозеленої рослинності прийшли листяні та степові. Останки померлих морських тварин та рослин сприяли накопиченню осадочних порід-вапняку та крейди. Їхній вік 70-100 мільйонів років.
Сьогодні ще можна зустріти найдавніші крейдяні сосни, які занесені у «Червону Книгу СРСР», їм приблизно 70-100 років, діаметр стовбуру 25 - 80см., висота 8-28 метрів. У такої сосни коротка хвоя і маленькі шишки. Але її дуже мало і намагаються вирощувати саженці у Донецькому ботанічному саду.
На території Святогір’я ростуть і дуби, і липи, осики, клени, яблуні, груші.
Серед кущів теж є найдавніший вид-це скумпія, листя якої восени червоним кольором вкривають гори Артема. Серед рослин є «іссопова флора», яка сформувалась у післяльодовий період, це іссоп крейдяний, копійочник крупнолистовий, шоломник крейдяний. Ці рослини ростуть біля степових трав: ковили, чебрецу, дубровника та інших.

-Прослухаємо речення, складені учнями. Поясніть розділові знаки.

ІІІ етап. Етимологічні знахідки.
Етимологи вивчають походження слів. Прослухайте і запишіть тези, у яких покажете етимологію назви Святогір’я.

Доповідь.
Назва місцевості «Святі Гори» згадується у багатьох історичних документах ХVI ст., у літописах. Чому назвали Святими ці гори є багато версій. Деякі вчені вважають, що назва залежить від появи в цих місцях християнського пустинномешканства. Інші вважають, що давні монахи побачили на стовпі в одній з печер чудотворний образ Св. Миколая. Так Донецькі скелі почали називатись Святими Горами. Це датується XVII.
І сама місцевість: білизна скель серед темного та густого лісу, які піднімаються до небес, що для людини були недоступними, надавала ідею святості.
А також можна поєднати цю назву з Афоном – важливим центром Православ’я в Греції, бо друга назва Афона – це Свята гора – що теж нагадує місто на Сіверському Дінці.
У той час (к.XV – поч.XVI ст.) велику роль у Християнстві Русі відігравало грецьке духовенство.   

-Зачитайте тези, які виписали.

IV етап. Краєзнавчий матеріал.
Відпочиньте, прослухайте повідомлення і уявіть це.
 
 Доповідь.
Що перше вам уявляється, коли чуєте назву «Святогор’є»? Дійсно, це чудова природа з її дивним творінням – крейдяною скелею. На це звернули увагу, коли розроблювали центральний елемент прапору та герба.
Скеля, у якій примостився монастир, мала 5 крейдяних конусів. І це стало символічним зображенням п’ятигір’я, навколо якого зелений фон та синє оточення. Зелений передає тишу та таємність живописної природи, а небесна синь – води річки Сіверського Дінця, на берегах якого зародився монастир. Золотий хрест на скелі говорить про давність Християнської віри у Святогір’ї, це символ обителі. Дві людини тримають щит. Один з них – служивий Святогірської сторожі, бо у XVI ст. Святі гори були сторожевим постом Московської держави, а другий Слобідський козак вказує на постійний козачий захист та оборону обителі. Повернуті голови попереджалось про постійну охорону монастиря. Герб лежить на дерев’яному картуші, який увінчаний срібною міською цегляною короною з трьома зубами у стилі українського бароко. Цей стиль характерен для Святогір’я, а Миколаївська церква на крейдяній скелі передає в камені традиції дерев’яної народної архітектури та українського бароко в часи розквіту.
Цегляна корона означає, що це поселення має статус міста, а девізна стрічка повторює кольори герба.
Прапор у формі квадрата має зелений колір. Коли дивишся на цей герб і прапор, ніби здійснюєш мандрівку у ті місця.

-Поясніть тлумачення слова картуш.

V етап. Легенди сивої давнини від етнографів
   Етнографи вивчають побут, звичаї, матеріальну і духовну культуру народів. Прослухайте і визначте основну думку легенди.

Доповідь.
Святогір’я – одно з найдавніших місць поселення людини. Можна знайти і ознаки життя найдавнішої людини з її кам’яною майстернею, і бронзового століття, і пласту середньовіччя, і скіфів і сарматів.
Місцеві мешканці переповідають багато легенд. Нас зацікавила одна про появу в давній крейдяний церкві стовпа, на якому знайдена була чудотворна ікона Святителя Миколая. 
Це рідкісне явище – стовп посеред храму, який підтримує стелю. Цей стовп є символом знака Божого. Літописи кажуть, що цей знак був у вигляді вогняного стовпу. Ця легенда перегукується з легендою на Святій землі в Єрусалимі у лаврі Святого Савви. Коли до нього з’явився знак Божий у вигляді вогняного стовпу і голос з небес, який оповістив, що в цьому місці треба закласти церкву в ім’я Богородиці.
І побудували монахи церкву на честь Пресвятої Богородиці, і посеред храму був стовп. Так вважають було і в Святогір’ї. Цікаво, що раніше монастир називали пустелями, навіть у цій церкві немає місця для Вівтарної частини, бо монахи були єдині мешканці цих місць і не було серед них таких, кого не можна було допускати до церковних таїнств.
На місці печерної церкви Св. Богородиці побудовано Миколаївську церкву. 

-Поясніть основну думку прослуханої легенди.

VI етап. Архітектура - літопис світу.

Укласти тлумачний словник термінів архітектурного зодчества.

Доповідь.
«Архітектура-літопис світу, вона говорить і тоді, коли вже змовкли і пісні, і притчі, легенди, коли вже ніщо не говорить про загиблий народ», - казав Микола Васильович Гоголь.
Спочатку було дерев’яне зодчество, середньовіччя дало світу кам’яні ансамблі українського бароко. Все це ми можемо побачити в ансамблі Свято гірської Лаври.
Розглянемо Миколаївську церкву.
Миколаївська церква на крейдяній скелі є шедевром українського народу зодче-ства XVII ст. Декілька століть тому невідомим майстром побудована в традиціях дерев’яної архітектури. Декілька разів реставрувалась, але задумка майстра залишена. Зацікавлює композиційна єдність зі скелею та живописним ландшафтом. Храм ніби виріс зі скелі і завершує трьома головами природний малюнок крейдяної скелі. 
Північний; південний фасади церкви вростають у крейдяну породу, східного фасаду – взагалі немає – тільки крейдяна скеля, тільки західний фасад має правильні форми. Народна назва цієї церкви – крейдяна. 
Вівтарна частина вирублена у крейді, центральна – з цегли, а з заходу є дзвіниця. Взагалі це печерна церква, на що вказують і два маленьких віконця, на головному фасаді.
Церква має три голови. Це уособлення святої трійці: Бога – Отця, Бога – Сина, Бога – Духа Святого. Має вигляд трьох’ярусного восьмерика – бані, як у мотивах народної дерев’яної архітектури. Коли баня більшого об’єму становиться на баню меншого об’єму. Цей прийом в архітектурі має назву «залом». Центральна голова має півциркульні віконні пройми.
Над вівтарем храма височить пірамідальної форми декоративна голова з невеликим барабаном та грушоподібною маківкою.
На місці дерев’яної дзвіниці сьогодні бачимо цегляну у вигляді восьмерика з невеликими арочними проймами.
Фасади відокремлюють поясками, а кути стін підкреслені пілястрами.
Цоколь та карниз прикрашені зубчастим візерунком ( орнаментом ). Над дверима з півдня є декоративний елемент «сонця».
Сьогодні екскурсіонний маршрут в середині печерного комплексу крейдяної скелі один з найвідоміших.

-Перевіримо укладені словники за наданим зразком.

-Продовжити екскурс внутрішнього вигляду церкви нам допоможуть дизайнери. А ми продовжуємо працювати над словником.

Доповідь.
Нижня частина Миколаївської церкви-це печерний монастир. Архітектори і дизайнери працюють над відновленням давнього їх обліку. Печери мають декілька ярусів, кожен ярус має вихід зі скелі. Ходи мають ніши, келії, усипальниці, часові. Коридори печер нагадують піраміди Єгипту. Наші, числом до 12, углублені до 1 метра у стіни ходів на рівні 1м від підлоги. Усипальниці мають одне невелике віконце, яке виходить до Дінця. У ходах можна побачити склепи з останками людей, черепи. Тут вогко, холодно, темно, сьогодні вже маємо свічки-вогники по коридорах.
Головним в інтер,єрі печерних церков є іконостаси, що є немовби «зображальною» Біблією й історією церкви. Вони знаходяться в більш просторих приміщеннях, які сьогодні реставровані.
У верхній частині Миколаївської церкви можна побачити просторе приміщення. У вівтарній частині є іконостас. Три арки вівтарної перегородки відокремлюють вівтар від загального об,єму церкви. У декорі інтер,єру з,явились сьогодні складні малюнки. Вздовж головного фасаду церкви проходить галерея. У ХІХ ст. церква вшановувалась як давня святиня монастиря, де на свята Святого Миколая проводились служби, які збирали багато людей.

- Перевірка роботи.

VII етап. Консультації фахівців Лабораторії пропозиції
     Підібрати якнайбільше художніх засобів: епітетів, метафор, порівнянь до опису Миколаївської церкви. І починаємо працювати творчо-комп,ютерна графіка. Треба спроектувати собор.
  1) Прослухаємо екскурсовода Святогірської Лаври.

Доповідь.
Архітектурний ансамбль Святі Гори складається з таких споруд.
1.    Успенський собор.
2.    Миколаївська церква на крейдяній скелі.
3.    Покровська церква із дзвіницею.
4.    На горі дерев,яна церква в ім,я Усіх святих, відбудована без єдиного цвяха.
5.    Печерні церкви: Олексіївська, преподобних Антонія і Феодосія.
6.    Біля річки є Андріївська часовня.
7.    Будинок настоятеля.
8.    Казначейський корпус.
9.    Павільйон для паломників.
10.    Гостинний триповерховий двір.
11.     Келії монахів.
12.    Господарський двір.
    Зараз ви бачите літографію Святогірського Успенського монастиря 1912 року. Але сьогодні не на багато змінився цей вид.

2)До екскурсоводів приєднуються фотокореспонденти, які представили свою роботу на фотоколажі. Такі види найбільше сподобались під час поїздки у ці святі місця.
3)Також до нас завітали агенти туристичної фірми.

Доповідь.
Святогір’я – облюбовано нашими предками багато століть тому назад не випадково. Природа щедро дарує тут чисте свіже повітря, насичене пахощами хвойних лісів, повновода свіжа ріка чарує око. Це місце, де модна зцілити душу і тіло.
На території Святогір’я налічується десятки санаторіїв, баз відпочинку, пансіонатів, дитячих таборів. Які розташовані у соснових борах, листяних лісах, на побережжі Сіверського Дінця та озер Бездонного та Безіменного. Є пляжі, спортивні зали з тренажерами, сауни, сольові кімнати, басейни, лікувальні ванни. У чудових будиночках або комфортабельних номерах ви зможете відпочити, підлікувати здоров’я. Навіть у місцях біля озер відпочиваючі можуть рибалити, плавати.
Ліс, ріка та гори – це той трикутник, який благотворно сприяє на здоров’я та відпочинок людей. Бажаємо приїхати і відпочити.

- Перевіримо практичну частину даного етапу.
IV. Творча групова робота.
    Скласти опис Миколаївської церкви. Виконати комп,ютерну графіку: спроектувати свій собор. Кому важко скласти твір, на допомогу надано план твору-опису.
План
І. Вступна частина.
      ( Пам’ятка історії чи культури – частинка держави, її історії ).
ІІ. Основна частина.
       Опис пам’ятки історії чи культури. 
1.    Де знаходиться?
2.    Що там розміщено, який вигляд має?
3.    В якому оточенні знаходиться?
4.    Колорит, загальне враження.
ІІІ. Висновок.
1.    За що я люблю цю пам’ятку історії чи культури.
2.    Необхідність берегти історичні та культурні надбання нашого народу.
- Перевірка робіт.
V. Підведення підсумків. Рефлексія. Оцінювання роботи за урок.
«Мікрофон»:  «На уроці я дізнався…»
- Виставте загальну оцінку за всі етапи роботи.
VI. Активізація домашнього завдання.
     Написати твір-опис Миколаївської церкви. На творчу роботу вас надихнуть рядки Леоніда Глібова:
   Добра Муза у мене одна!                                 Змісту – глибокого,
   Знаєте, діти, що шепче вона,                       Вірності – неньчиної,
   Вірна, прихільна і давня дружина:             Мудрості – народної,
   «Отчину жалуй, вважай на добро.              Сили – Дінцевої,
   На тобі, друже, орлине перо.                      Творчості – чудової,
   Крий тебе в світі щаслива година.               Злету – орлиного,
   От і пиши ти, що буду літать.                      Віку – лебединого.
   Всюди за ним я, і ласки бажать,
   І доглядати, як рідного сина.»
   Тож шляху вам широкого,
Словник  архітектурних термінів
1.    Реставрація – відновлення в первісному вигляді творів мистецтва, будівель.
2.    Фасад – кожен із зовнішніх боків будівлі.
3.    Вівтар – підвищена східна частина церкви, яка відокремлена від загального приміщення іконостасом.
4.    Дзвіниця – вежа для дзвонів на церкві, при церкві, окрема будівля з дзвонами.
5.    Голова – завершення церковної будови у формі цибулі, шолома, конусу.
6.    Восьмерик – частина будови, яка має в своєму плані восьмикутник. Ще називають баня.
7.    Арка – склепіння у формі дуги, яким перекривають проріз у стіні або сполучають  стояки моста, два суміжні будинки. Або декоративна споруда у вигляді брами, що завершується склепінням.
8.    Пілястр – плоский прямокутний вертикальний виступ на поверхні стіни чи стовпа, має такі ж частини ( стовбур, капітель, база(основа) ) і пропорції, що і колона.
9.    Цоколь – нижня частина зовнішньої стіни споруди, яка лежить на фундаменті. Звичайно цоколь або виступає, або западає по відношенню до основної плоскості стіни. Нижня частина колони.
10.    Карниз – завершення стіни споруди у вигляді горизонтального пояса, яке підтримує дах та захищає стіну від води, що стікає з даху.
11.    Барабан – циліндр або багатогранник, що служить підпорою куполу.
12.    Інтер’єр – внутрішній вид споруди (архітектурно організований простір внутрішніх приміщень).
13.    Ніша – западина або виступ у стіні.
14.    Келія – житло  ченця або черниці (окрема кімната в монастирі чи будиночку).
15.    Усипальниця – споруда (склеп, гробниця, мавзолей) для поховання членів одного роду, сім’ї, видатних діячів.
16.    Часовня – приміщення для проведення  богослужіння.
17.    Іконостас – стіна із вставленими в неї іконами, яка в православній церкві відокремлює вівтар від центральної частини.
18.    Колона – архітектурно оброблена вертикальна підпора, як правило, кругла в поперечному перерізі, має  базу (основу), завершується капітеллю.
19.    Капітель – верхня частина колони, пілястра або стовпа, на яку спирається балка або архітрав.
20.    Архітрав – головна балка, що перекриває проліт між колонами, нижня частина антаблемента.
21.    Антаблемент – верхня частина будівлі, що лежить на колонах і складається з художньо оформлених частин: карниза, фриза і архітрава.
22.    Фриз – середня частина антаблемента.
23.    Картуш – ліпна або графічна прикраса у вигляді щита або сувою з загорнутими краями, із зображенням герба, емблеми.
24.    Реконструкція – перебудова, модернізація, обновлення споруди.
25.    Конус – тіло, утворене обертанням прямокутного трикутника навколо одного з катетів; предмет, що своєю формою нагадує це геометричне тіло.
26.    Дизайнер – фахівець з дизайну – художнього конструювання, технічної естетики.

Категория: Развитие речи | Добавил: panova
Просмотров: 1939 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии и видеть ссылки на материалы могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Вход на сайт
Поиск